Необхідність синтезу наявних методологічних підходів до дослідження феномену кризи в політичній науці. Спроба виявити в синергетичній парадигмі продуктивні та актуальні аспекти та напрямки дослідження політичної кризи. Синергетичний ефект множення.
Аннотация к работе
Проблеми застосування синергетичного підходу при дослідженні політичної кризиНестабільний стан політичної системи характеризується зниженням її адаптивних можливостей та неефективність функціонування як системи в цілому, так і її інститутів, і може бути названий кризовим. У даному контексті криза також може означати зупинку функціонування системи або її елементу (інституту), який загрожує цілісності системи, а значить потребує прогнозування та вчасних управлінських рішень [1]. У цілому системний підхід дозволяє виявити структурні параметри феномену кризи в політиці, але інструментарій загальної теорії систем не дозволяє повного мірою проаналізувати ґенезу та сутність феномену кризи внаслідок його складності і багатоаспектності. Для опису соціальних процесів та систем в синергетиці використовується концепт нелінійності, що дозволяє представити соціальні системи як нелінійні складні утворення. Під біфуркацією у синергетиці мається на увазі якісна зміна стану системи, що відбувається при зміні внутрішніх та зовнішніх параметрів і обумовлене її власним нелінійним законом розвитку.