Проблемні моменти у сфері кримінально-виконавчих та супроводжуючих їх правовідносини. Визначення недоліків у сфері виконання кримінальних покарань. Проблеми концептуального і практичного (прикладного) характеру у сучасному законодавстві України.
Аннотация к работе
Міністерство освіти і науки, молоді та спорту Тернопільський національний економічний університет Кафедра публічного права Комплексне практичне індивідуальне завдання Виконав: Студент групи ПР-32Крім того, нормативний акт повинен був надати правовідносинам нового імпульсу, оскільки фактичний стан справ у сфері діяльності з виконання і відбування кримінальних покарань і взяті Україною на себе зобовязання за чисельними міжнародними договорами вимагали цього. Вони мають вирішальне значення для надання особі певного комплексу прав та визначення основних напрямків діяльності органів держави в сфері застосування покарань та інших обмежуючих заходів. Враховуючи специфіку вітчизняної правової системи, для більш ефективної протидії тортурам щодо осіб засуджених та осіб, які знаходяться в інших місцях фактичного позбавлення волі, необхідним є визначення на законодавчому рівні поняття «позбавлення волі», а також закріплення та розмежування всіх можливих місць позбавлення, обмеження волі та інших місць, в яких тримаються особи, щодо яких обрані певні міри державного примусу або обмежень. Вітчизняна практика виконання кримінальних покарань, зокрема покарання у виді позбавлення волі, на перше місце ставить створення таких умов, які без будь-яких сумнівів дають засудженому зрозуміти де він опинився та яке місце з моменту початку відбування покарання він займає у суспільстві. Стаття 391 КК містить таке положення: „...або інша протидія адміністрації у законному здійсненні її функцій особою, яка відбуває покарання у виді обмеження волі або у виді позбавлення волі, якщо ця особа за порушення вимог режиму відбування покарання була піддана протягом року стягненню у виді переведення до приміщення камерного типу (одиночної камери) або переводилась на більш суворий режим відбування покарання...” Як видно, будь-яка поведінка засудженого може розглядатися як злісна непокора вимогам адміністрації.Сформульовані проблемні та суперечливі момент кримінально-виконавчого законодавства мають бути усунені. Наступним заходом, який безумовно повинен відбутися є внесення змін до кримінально-виконавчого законодавства. На цей час вже існує дуже багата практика застосування норм КВЗ, котра й виявила цілу низку недоліків, а також зробила можливим визначення шляхів їх усунення. Відповідно, з врахуванням практичного досвіду в законодавство необхідно внести такі зміни, які допоможуть вдосконалити процес виконання-відбування покарань, зробити його більш доступним та передбачуваним. Для цього потрібно визначити порядок його здійснення, повноваження, джерела фінансування, а також відповідальність посадових осіб КВС за невиконання законних вимог громадських контролерів.