Аналіз правових норм інституту захисту в справах неповнолітніх, особливостей їх процесуального статусу. Дослідження методів застосування примусових заходів виховного характеру. Внесення пропозицій щодо вдосконалення чинного законодавства в даній сфері.
Аннотация к работе
НАЦІОНАЛЬНА ЮРИДИЧНА АКАДЕМІЯ УКРАЇНИ імені ЯРОСЛАВА МУДРОГО АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наукЗахист відбудеться 10 червня 2004 року о 13.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.086.01 у Національній юридичній академії імені Ярослава Мудрого за адресою: 61024, м. З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого за адресою: 61024, м. Дисертацію присвячено проблемам правового регулювання захисту в справах неповнолітніх у кримінальному судочинстві. Розглянуто фактори, що визначають необхідність посиленого захисту неповнолітніх, розкрито сутність, зміст і значення права на захист і права на захисника у справах неповнолітніх. Ключові слова: неповнолітній, неповнолітній, що не досяг віку кримінальної відповідальності, захисник, справи про злочини неповнолітніх, справи про застосування примусових заходів виховного характеру, ефективність захисту.Ефективність інституту захисту в значній мірі визначається якістю правових норм, які регулюють механізм забезпечення права на захист в кримінальному процесі і діяльність захисника. Проте слід відзначити наявність певних недоліків у правовому регулюванні захисту в кримінальному судочинстві, у тому числі і в справах неповнолітніх, зокрема, що стосується забезпечення можливості реалізації процесуальних прав захисника, моменту допуску захисника до справи тощо. Особливо помітними є недоліки законодавства щодо забезпечення права на захист неповнолітнім, які не досягли віку кримінальної відповідальності, у справах про застосування примусових заходів виховного характеру: хоча участь захисника у таких справах є обовязковою, переважна більшість норм статей 44-48 КПК серед його підзахисних називає тільки підозрюваного, обвинуваченого, підсудного і засудженого, ігноруючи таких учасників кримінального судочинства, як неповнолітні, які не досягли віку кримінальної відповідальності. Проблеми забезпечення неповнолітнім права на захист та діяльність захисника у справах неповнолітніх в наукових працях радянських та українських процесуалістів переважно розглядалась в контексті або загальних проблем захисту та діяльності захисника (праці М.С. Крім того, нові соціально-економічні умови, суттєві зміни законодавства, в тому числі кримінально-процесуального, робота над проектом нового Кримінально-процесуального кодексу вимагають комплексного наукового дослідження правового регулювання захисту неповнолітніх у кримінальному судочинстві, зокрема, питання щодо права на захист неповнолітніх, що не досягли віку кримінальної відповідальності, у справах про застосування примусових заходів виховного характеру.Розділ перший „Загальні положення здійснення захисту неповнолітніх у кримінальному судочинстві” складається з двох підрозділів та присвячений дослідженню природи особливостей захисту неповнолітніх у кримінальному судочинстві України, визначенню поняття та змісту права на захист як головної гарантії дотримання прав та законних інтересів неповнолітнього у кримінальному процесі. „Право на захист та право на захисника як гарантія забезпечення прав неповнолітніх у кримінальному процесі” розглядається поняття, зміст права на захист та права на захисника у справах неповнолітніх, визначається їх роль у охороні прав та законних інтересів неповнолітніх учасників процесу. Право на захист відрізняється від права на охорону прав та законних інтересів інших учасників процесу за ознакою „цільового” характеру захисту: воно є необхідним для захисту від кримінального переслідування. „Особливості та проблемні питання участі захисника у справах неповнолітніх” акцентується увага на ряді особливостей правового регулювання участі захисника у справах неповнолітніх. Існують конкретні механізми, за допомогою яких у кожній справі неповнолітнім забезпечується обовязковий захист: 1) обовязковий вступ захисника у справу з моменту, передбаченого у статті 45 КПК України; 2) неможливість відмови неповнолітнього від допомоги захисника; 3) обмеження випадків відмови захисника від прийнятого на себе захисту; 4) обовязкова участь захисника в певних процесуальних діях; 5) безумовність скасування вироку суду при недотриманні правила про обовязковість участі захисника у справах неповнолітніх.