Термінологія та деривація в терміносистемі судочинства в англійській мові. Морфологічна класифікація юридичних термінів. Кореляція семантичних компонентів периферійних термінів торгівлі у авторському дискурсі. Поняття семантичного (термінологічного) поля.
Аннотация к работе
Анотація В курсовій роботі розглядаються проблеми юридичної терміносистеми. Особлива увага приділяється вивченню теоретичним основам термінології та деривації в терміносистемі судочинства. Робота складається з вступу, двох частин, висновків, бібліографії, та додатків: 1) Теоретичні основи термінології, 2) Морфологічна класифікація юридичних термінів. Зміст Вступ Розділ I. Теоретичні основи термінології 1.1 Дискусійний характер визначення терміну 1.2 Мовознавчі вимоги до терміна 1.3 Протиставлення понять: термін; нетермін 1.4 Визначення поняття терміносистеми 1.5 Відмінні риси термінів торгівлі Розділ ІІ. Кореляція семантичних компонентів периферійних термінів торгівлі у авторському дискурсі 2.1 Поняття семантичного (термінологічного) поля 2.2 Поняття ядра і периферії лексико-семантичного поля 2.3 Кореляція семантичних компонентів периферійних термінів у творі Т. Д.райзера Фінансист Висновки Бібліографія Додатки Вступ Термінологічна лексика посідає помітне місце у словниковому складі будь-якої розвинутої літературної мови. Без вивчення складу термінологічної лексики і змін у ній неможливо правильно зрозуміти закономірності розвитку системи мови в цілому, оскільки термінологія є однією з підсистем мови. Кожна наука прагне максимально впорядкувати термінологію, якою вона користується, і, встановивши однозначну співвідносність між словом і термінованим поняттям, досягти максимальної точності й лаконічності кожного терміна. Актуальність проведеного дослідження полягає у спробі всесторонньо проаналізувати терміни судочинства в англійській мові та визначити основні шляхи термінотворення. Термін, як і всі інші мовні універсали, важко піддається визначенню. І.С. Квитко, грунтуючись на різноманітних визначеннях, пропонує цікаву сумарну дефініцію: Термін - це слово чи словесний комплекс, котрі співвідносяться із поняттям певної галузі пізнання (науки, мистецтва, техніки), вступаючи у системні відносини з іншими словами і словесними комолексами та утворюючи разом з ними в кожному окремому випадку і певний час замкнену систему, яка відрізняється високою інформативністю, однозначимістю, точністю та експресивною нейтральністю [21, c.21]. Таким чином, можемо підсумувати, що термін - це окреме слово чи утворення на базі іменникового підрядного словосполучення, яке позначає професійне поняття і призначене для задоволення специфічних потреб спілкування в галузі певної професії. 1.2 Мовознавчі вимоги до терміна Сучасна мова науки і техніки предявляє термінам декілька вимог.