Приклади взаємодії театру Заходу та Сходу в сукупності символів та уявлень, принципах формування художньої образності й етнічної та видової ідентичності. Розгляд особливостей китайського умовного театру, що зацікавили представників європейської режисури.
Аннотация к работе
Проблеми взаємодії театру Заходу та Сходу в ретроспекції вивчення антропології культуриЇх досвід використовують митці нової формації Сходу та Заходу. Антропологія культури, або культурна антропологія, - це «сукупність знаків, символів та уявлень, зразків поведінки, знарядь та будь-яких інших витворів людської діяльності, організація життя особи і спільноти, формування образу найближчого довкілля і світу, зразків настанов та поведінки, а також виникнення почуття етнічної і видової ідентичності» (Культурна антропологія). Сєрової «Ритуал і театр» (2012), що базується на численних розвідках сучасних китайських дослідників, таких як Чжу Цеяньмін («Китайський релігійний культ, обряди і обрядовий театр»), Ван Цюгуй (з аналогічною тематикою), Ляо Вень («Східний театр і його доля в культурі») та ін. Колотової «Рецепція західної театральної традиції на Заході та в Росії у ХХ ст.», де автор доводить важливу тезу: «Незважаючи на різницю в способах світосприйняття Сходу й Заходу, сучасні режисери використовували традиції східного театру, що є позитивною тенденцією не лише для мистецтва, але й для зміцнення культурних звязків і взаєморозуміння між народами» (Колотова, 2007). В умовах інтенсифікації світових глобалізаційних процесів важливе місце посідає обмін культурною інформацією й художньою практикою між Сходом і Заходом, зокрема дифузія виражальних засобів у галузі видовищних мистецтв (театр, кіно, телебачення, музичні й циркові шоу тощо).