Дослідження нормативної моделі регулювання інституту електронних петицій. Визначення її недоліків. Опрацювання практики застосування законодавства у сфері громадського контролю за діяльністю державних органів. Окреслення шляхів його вдосконалення.
Аннотация к работе
Пасічник А.В., кандидат юридичних наук, доцент, доцент кафедри міжнародного, європейського та екологічного права Навчально-наукового інституту права Сумського державного університету40 Конституції України проголошує право кожного громадянина на індивідуальні чи колективні звернення (у письмовому чи усному вигляді) до органів державної влади, органів місцевого самоврядування й посадових і службових осіб цих органів, водночас зобов’язуючи останні розглянути такі звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк [1]. 6 прикінцевих і перехідних положень Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про звернення громадян" щодо електронного звернення та електронної петиції" лише вказується, що органам місцевого самоврядування рекомендується прийняти рішення, необхідні для реалізації цього Закону [2]. На цей час відповідні розділи існують і це право громадян цілком можна реалізувати. електронна петиція державний законодавство Тому пропонуємо органам місцевого самоврядування, котрі самостійно розробили програмне забезпечення системи електронних петицій, забезпечити більш досконалу ідентифікацію осіб, які реєструють або підписують петицію. Варто розповсюдити вимоги щодо перевірки петицій і на випадки дублювання їх змісту, а в разі направлення петиції до органу, компетенція якого не розповсюджується на відносини, зазначені в петиції, запровадити нормативне правило про автоматичну переадресацію петиції до компетентного органу влади.