Правові питання та проблемні аспекти форм реалізації права власності українського народу на природні ресурси. Сучасні реалії суспільних відносин у сфері охорони та захисту права власності народу, реальне відчуження від здійснення правомочностей власника.
Аннотация к работе
Проблеми визначення форм реалізації права власності українського народу на природні ресурсиАндрейцев, зауваживши, що, скажімо, “механізм гарантування права власності на землю включає систему земельно-правового регулювання правовідносин щодо володіння, користування і розпорядження землями (земельними ділянками), включаючи різні форми набуття прав власності на вказані обєкти, реалізацію (здійснення) та захист повноважень власників у юрисдикційних органах” [4, с. Водночас до такої - процесуальної - інтерпретації значення реалізації права власності слід додати і таке її тлумачення, яке передбачає, що така реалізація - це не лише процес, а ще й результат діяльності реалізованої норми чи норм права власності [6]. Власне діяльність самого субєкта права власності, у нашому випадку - Українського народу як титульного власника природних ресурсів, - складається із здійснення ним юридично значимих дій, пов’язаних з перетворенням можливості використання ним своїх правомочностей власника на дійсність, тобто справжнє, реальне, упорядковане, здійснюване у рамках правових норм, привласнення та використання власником корисних властивостей належних йому на праві власності природних ресурсів. При цьому проста форма здійснення права власності за землю передбачає вчинення самостійних дій власника чи уповноваженої особи, пов’язаних з додержанням, виконанням і використанням правових норм щодо набуття землі у власність, реалізації правомочностей володіння, користування і розпорядження землею. Водночас змішана форма здійснення права власності включає дії власника чи уповноваженої особи, повязані з додержанням, виконанням і використанням правових норм щодо набуття землі у власність, реалізації правомочностей володіння, користування і розпорядження землею, а також дії органів державної влади та місцевого самоврядування, повязані із застосуванням норм чинного законодавства з питань набуття, реалізації субєктивного права власності на землю, а також регулювання земельних відносин [12, с.