Необхідність збільшення годин для вивчення сучасного письменництва в школі. Навчання дітей працювати з текстами письменників. Розгляд ТСН-ок Андруховича, які доцільно увести до програми з української літератури для загальноосвітніх навчальних закладів.
Аннотация к работе
ДО ПРОБЛЕМИ ВИКЛАДАННЯ СУЧАСНОЇ ЛІТЕРАТУРИ В ШКОЛІ: БУДЕННО ПРО ГОЛОВНЕ У ТСН-КАХ ЮРІЯ АНДРУХОВИЧАВажко назвати таке вивчення оглядовим: величезний обсяг інформації за такий обмежений відтинок часу навіть не може бути озвученим, а тим більше не може бути досягнута мета навчання, зважаючи на державні вимоги до знань учнів. Звичайно, так можна стверджувати, якщо зовсім не читати цієї літератури (як свого часу робив О.Бєлінський, висловившись про творчість Т.Шевченка у листі до відомого російського критика й мемуариста П.В.Аннєнкова, написаного у грудні 1847 р. після розгрому Кирило-Мефодіївського товариства, цитуємо: «...здоровий глузд повинен бачити у Шевченкові осла, дурня і нікчемну людину, надто гіркого пяницю, аматора горілки і хахлацького патріотизму. Тому учитель-філолог повинен у першу чергу навчити учнів працювати з текстами письменників, а не з думками критиків щодо цих текстів, наголосивши, що сучасна література не повчає і невиховує, вона намагається правильно формулювати запитання і спонукає шукати наних відповіді, а не просто автоматично проголошує відшліфовані сентенції класиків, вона вчить мислити самостійно. У нашому дослідженні ми зробимо огляд видання ТСН-ок Юрія Андруховича «Тут похований Фантомас» (2015), щоб проілюструвати не лише можливість, але й необхідність вивчення творчості Ю.Андруховича у старшій школі, адже живий діалог автора-сучасника з учнями-випускниками, завтрашніми студентами, сприятиме поглибленню їхніх знань про суспільство, у якому їм прийдеться проявити себе як індивідуальність, а також спонукатиме до бажання бути активним громадянином своєї громади, інтелектуалом, відповідальним не лише за особисту самореалізацію, а й за своє місце у соціумі, що й дасть змогу досягти мети навчання відповідно до державних вимог. Не дуже й хотілося»,«Мотвпґит», «Ковзанка», «Топтуни», «Альтернативи», «1984, 2014?», «Ще не змерзла Україна», «Така безцінна загроза»); політики і влада («У світі тварин», «Синдроматика виходу»); література («Ліжко його українське», «Холод», «Від перекладача»); мова(«Спецоперація «К», «Вабі-сабі», «Колишні дружини», «Наша мова: вірші в диванах», «Радощі нашого співіснування», «Транзит»); розвінчування радянських міфів(«На захист захисників »);міліція(« Внутрішні органи»); вибори («Колишні дружини»,); сучасне суспільнополітичне життя(«Геройки нашого часу», «Тут вам не Лондон», «Тут похований Фантомас», «Школа звуків», «Колишні чоловіки», «Місія в Давосі», «Мова і ненависть», «Поля Атенрай», «Негода», «Як у казці про душу», «Топтуни»); релігія («Не розминутися», «Як у казці про душу»): родина і звязок поколінь «Коли зійде торішній сніг», «Снам не накажеш» - і у кожній із них моральне обличчя сучасників-українців і їх громадянський вибір.