Антарктична циркумполярна течія як головна особливість Південного океану. Рельєф, геологічна будова, геофізичні поля. Структурно-геоморфологічне районування дна. Особливості берегів і островів. Кількість сонячної радіації, що надходить до поверхні океану.
Аннотация к работе
ВСТУП Південний океан або Антарктичний океан - пятий за розміром океан Землі, що оточує Антарктиду, що складається так би мовити з південних частин Атлантичного, Індійського і Тихого океанів, що прилягають до Антарктиди. Площа океану 20 327 тис. кв. км. (якщо прийняти північною межею океану 60-й градус південної широти). З 2-ої чверті 20 століття кордон Південного океану стали проводити від 35° південної широти (за ознакою циркуляції води і атмосфери) до 60° південної широти (по характеру рельєфу дна). 2, 1969) кордоном Південного океану було прийнято північний кордон зони антарктичної конвергенції, розташованої поблизу 55° південної широти. Воно фігурує у ряді документів Міжнародного комітету по антарктичним дослідженням і в документах міжурядової океанографічної комісії. Виділення Південного океану було запропоновано, як для розширення знань про антарктичне кільце вод, що омивають Антарктиду, так і для зручністю опису явищ цієї величезної акваторії Світового океану. На півдні під впливом морських льодів і в результаті взаємодії кільця вод з льодяними берегами Антарктиди формується сама холодна і щільна самостійна водна маса, яка в природних горизонтах розповсюджується далеко на північ і визначає багато рис режиму сусідніх океанів. Її середнє положення близько підходить до південних країв материків Південної півкулі: Південної Америки, Африки, Австралії. Виходячи з аналізу географічних полів, можна припускати, що найбільш інтенсивно формується і має більш молодий геологічний вік Австро-Тихоокеанічна частина Південного океану, а єдиним участком, де можливо, збереглася мезозойська кора на дні цього океану, являється регіон між хребтом Кергелен і Антарктичним полу островом. 2.2 Морфометрія Північним кордон Південного океану являється рухлива зона південної субтропічної конвергенції, що проходить приблизно по паралелі 40о пд.ш. В цих межах дно Південного океану складається з підводної окраїни материка Антарктиди, невеликої частини підводної окраїни Південної Америки, перехідної області моря Скоша, ложа океану, представленого океанічними котловинами Беллінгаузена, Африкансько-Антарктичною, котловиною Крозе та Австрало-Антаркктичною, а також із перерахованих серединно-океанічних хребтів. Значної ширини шельф досягає у прибережжя Західної Антарктиди, а особливо в морях Уедделла, Беллінгаузена, Амундсена і Росса. Б. Н. Котенев із співавторами (1980) підкреслюють ще таку важливу особливість підводної окраїни Західної Антарктиди, як розвиток борденлендів. Найбільш значні з них о-ви Петра І, острів Скотта і о-ви Баллені.