Конституційне право людини на поширення та захист інформації. Україна як об’єкт спрямованої інформаційної агресії з боку Росії. Удосконалення конституційно-правових механізмів щодо захисту інтересів особи, суспільства і держави в інформаційній сфері.
Аннотация к работе
Інститут держави і права імені В.М.Вказуючи на Загальну декларацію прав людини як міцну і загальноприйняту міжнародно-правову основу, він пропонує удосконалення конституційно-правових засад розвитку українського законодавства з гарантуванням балансу інтересів особи, суспільства і держави в інформаційній сфері. Зважаючи на це, метою статті є, по-перше, показ джерел і витоків, могутніх історичних пластів, які лежать у підвалинах інформаційного права, зокрема й такого важливого його складника, як право на поширення інформації, посилаючись на авторитетну філософсько-правову працю видатного українця Памфіла Юркевича, якого не випадково ставлять одразу за постаттю мандрівного філософа Григорія Сковороди, хоча між ними - дорога у століття; по-друге, виокремлення міжнародно-правових механізмів забезпечення прав і свобод людини, разом із правом на поширення інформації; по-третє, на основі власних правових напрацювань як народного депутата України й голови Держкомтелерадіо запропонувати конкретні норми-новели до українського законодавства, спрямовані на вибудовування ефективних механізмів удосконалення інформаційної політики на користь особи, суспільства, держави в умовах глобальних викликів та загроз сьогодення. І. Ч.), водночас маємо памятати, що інформація - це найдревніший механізм спілкування, обміну знаннями і досвідом, джерело і найважливіша умова розвитку людини, становлення людської цивілізації, суспільних формацій, державних та наднаціональних утворень. Якщо теологія стверджує, що створення світу починається зі Слова (спочатку було Слово і Слово було Бог...), то людина, а з нею все людство доростає від біологічно дикого виду до своєї власне суспільної суті та рушія цивілізаційного прогресу саме з моменту осягання інформації, здатності її поширити й отримати, засвоїти і використати для своєї потреби. «Кожна людина має право на свободу переконань і на вільне вираження їх; це право включає свободу безперешкодно дотримуватися своїх переконань і свободу шукати, отримувати і поширювати інформацію та ідеї будь-якими засобами і незалежно від державних кордонів» [5,с.