Аналіз, класифікація, структура, зміст і визначення можливих напрямків та шляхів розв’язання проблем забезпечення Збройних Сил України (ЗСУ) озброєнням та військовою технікою (ОВТ). Структура проблем, пов’язаних із технічним станом ОВТ і боєприпасів ЗСУ.
Аннотация к работе
Чепков, доктор технічних наук, професор, начальник Центрального науково-дослідного інституту озброєння та військової техніки Збройних Сил України, полковник, І. В. Борохвостов, кандидат технічних наук, старший науковий співробітник, головний науковий співробітник науково-дослідного управління воєнно-технічної політики Центрального науково-дослідного інституту озброєння та військової техніки Збройних Сил України, полковник, В. К.Русевич, 2014 ід час оборонного планування, яке здійснюється відповідно до Закону України [1], вирішуються питання забезпечення необхідного рівня обороноздатності держави шляхом обґрунтування перспектив розвитку Збройних Сил України (ЗСУ) та інших військових формувань з урахуванням характеру реальних і потенційних загроз у воєнній сфері та економічних можливостей держави. Вирішення питання технічного оснащення ЗСУ по-лягає в тому, щоб на підставі аналізу багатьох факторів визначити номенклатуру (види, типи та марки) зразків озброєння та військової техніки (ОВТ), які необхідно мати на оснащенні ЗСУ, їх бойові й технічні характеристики, потрібну кількість та оптимальне співвідношення видів і родів військ ЗСУ, можливі джерела їх надходження та фінансування тощо. · воєнно-політичної обстановки навколо України та стану збройних сил у країнах, котрі оточують Україну; Вони були використані під час обґрунтування напрямів розвитку ОВТ і реформування ЗСУ загалом та знайшли відображення у відповідних документах оборонного планування в галузі ОВТ, які були введені в дію останніми роками, а саме: · Державній цільовій оборонній програмі розвитку ОВТ ЗСУ на 2012-2017 роки (затверджена постановою Кабінету Міністрів України № 46-2 від 1 лютого 2012 р.; Концепція програми схвалена розпорядженням Кабінету Міністрів України № 1256-рс від 23 лютого 2009 р.); Поєднання наукового потенціалу з можливостями ОПК, вибір науково обґрунтованих пріоритетів технологічного розвитку ОПК, концентрація ресурсів на пріоритетних напрямах розвитку - основні принципи реформування ОПК України з метою перетворення його на високотехнологічний наукомісткий сектор економіки, здатний забезпечувати потреби ЗСУ в сучасних зразках ОВТ.