Дослідження проблеми правового регулювання праці посадових осіб органів місцевого самоврядування. Характеристика системи та гарантій місцевого самоврядування в Україні. Виявлення переваг та недоліків законопроекту щодо регулювання праці посадових осіб.
Аннотация к работе
ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА ПРО ПРАЦЮ ПОСАДОВИХ ОСІБ ОРГАНІВ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ№ 1106 «Про виконання Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони» [5] Україна взяла на себе зобов’язання привести чинне законодавство про службу в органах місцевого самоврядування до європейських стандартів. В доктрині трудового права відзначається, що систему джерел права, які регулюють працю посадових осіб органів місцевого самоврядування, складають: 1) Конституція України; 2) міжнародні договори та угоди; 3) загальні (Кодекс законів про працю, Закон «Про службу в органах місцевого самоврядування») та спеціальні («Про запобігання корупції», «Про місцеве самоврядування в Україні») закони; 4) підзаконні нормативно-правові акти (акти Кабінету Міністрів України; акти представницьких органів місцевого самоврядування; акти керівників виконавчих органів місцевого самоврядування; 5) акти соціального партнерства; 6) локальні нормативні акти [3, с. Проте законодавство у сфері служби в органах місцевого самоврядування є некодифікованим і складається з ряду неузгоджених між собою нормативно-правових актів різної юридичної сили; коло джерел правового регулювання служби в органах місцевого самоврядування досі залишається невизначеним через незясованість можливості поширення на цю сферу норм трудового права та права соціального забезпечення; велика кількість питань проходження служби в органах місцевого самоврядування регулюється законодавством про державну службу. Таким законом має бути передбачене створення правових передумов, спрямованих на: підвищення престижності служби в органах місцевого самоврядування; врегулювання статусу службовця органу місцевого самоврядування; рівного доступу до служби в органах місцевого самоврядування виключно на основі заслуг; прозорого прийняття на службу до органів місцевого самоврядування; стимулювання карєрного зростання; деполітизації; нової моделі оплати праці, що мінімізує субєктивізм керівника; впровадження ефективного механізму запобігання корупції; підвищення рівня соціального та матеріального захисту службовців. Ми підтримуємо думку тих вчених, які вважають, що наразі основними тенденціями удосконалення законодавчого забезпечення права на службу в органах місцевого самоврядування є наступні: 1) розробка системних підходів до визначення професійних, ділових та морально-етичних вимог до громадян, які приймаються на службу до органів місцевого самоврядування; 2) визначення процедури здійснення права на службу в органах місцевого самоврядування (наприклад, обрання, проведення конкурсу тощо); 3) визначення доступних механізмів укладення трудового договору, умов праці посадових осіб місцевого самоврядування; 4) забезпечення мотивації громадян до служби в органах місцевого самоврядування; 5) визначення механізмів професійного наставництва в органах місцевого самоврядування; 6) визначення чітких підстав припинення служби місцевого самоврядування [7, с.6-7].