Проблеми та перспективи розвитку банківських правовідносин - Курсовая работа

КУРСОВА РОБОТА З БАНКІВСЬКОГО ПРАВА НА ТЕМУ: «Проблеми та перспективи розвитку банківських правовідносин» Зміст Вступ РОЗДІЛ 1. СУЧАСНИЙ СТАН БАНКІВСЬКИХ ПРАВОВІДНОСИН 2.1 Світова фінансова криза 2.2 Світова криза і банківська система України РОЗДІЛ 3. ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ БАНКІВСЬКИХ ПРАВОВІДНОСИН 3.1 Шляхи подолання кризових явищ в Україні 3.2 Кроки Національного банку України в кризових умовах в 2009 році ВИСНОВКИ СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ДОДАТОК Вступ Актуальність теми. Банківська система на сьогоднішній нелегкий час виявилась досить вразливою, тому дуже важливим є те, якою вона є сьогодні, а також те, чого ми можемо отримати від неї завтра. Автор даної роботи більш спирався на дослідження західних і російських аналітиків, їх прогнозів на майбутнє а також на фактичні дані, наведені провідними агентствами новин, використовуючи матеріали офіційних веб-сайтів провідних агенцій новин, та сайтів юридичних порталів, а також нормативну базу. Обєктом дослідження виступають суспільні відносини у сфері банківської і фінансової діяльності, а також міжнародні та адміністративні відносини, відносини між органами державної влади. В 1733 р. імператриця Ганна Іоанівна, маючи недостатність кредиту і надзвичайно високий розмір відсотка, що доходив до 12-20%, „чого у всьому світі не водиться”, повелівала відкрити позики з монетної контори з 8% під заставу із золота і срібла у розмірі 3/4 вартості за вказаною ціною; „а алмазних і інших речей, також сіл і дворів під заставу і на викуп не брати”. Однак, всі вчені сходяться в думці, що це коло суспільних відносин. Наочною областю банківського права є банківські правовідносини - правові відносини, що виникають і розвиваються у сфері банківської діяльності. Банківські правовідносини мають такі самі характерні риси, що властиві усім видам правовідносин. Ващенко сформулював визначення банківських правовідносин таким чином: банківські правовідносини - це врегульовані нормами права відносини, які виникають у сфері банківської діяльності, а саме у процесі управління банківською системою, здійснення таких операцій, як приймання вкладів (депозитів) від юридичних та фізичних осіб, відкриття та ведення поточних рахунків клієнтів і банків-кореспондентів, у тому числі переказ грошових коштів з цих рахунків за допомогою платіжних інструментів та зарахування коштів на них, розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик, а також здійснення інших операцій на підставі виданої Національним банком України ліцензії або окремого дозволу [7,с.26]. Російський вчений Олейник О. М. надає наступну дефініцію банківських правовідносин - це врегульовані приватними і публічними нормами права суспільні відносини, що складають в процесі діяльності банків і інших кредитних організацій, що реалізовують свій специфічний правовий статус і використовуючих гроші і інші фінансові кошти як засоби обігу, заощадження і як товар 10, с. Вона має специфічні відзнаки, які повязані з її діяльністю і до числа яких належить здійснення на підставі ліцензії Національного банку України банківських операцій: приймання вкладів від фізичних осіб і депозитів від юридичних осіб; відкриття та ведення банківських рахунків фізичних і юридичних осіб; розміщення залучених коштів клієнтів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик. Особливо варто звернути увагу на те, що банк як юридична особа має спеціальну правосубєктність. Щодо закріплення визначення банківських правовідносин в законодавчих актах, то не в Законі України „ Про банки і банківську діяльність”, ні в Законі „Про Національний банк України”, ні в Цивільному кодексі такого визначення не закріплено, але Закон „Про банки і банківську діяльність” містить положення щодо суб’єктів банківських правовідносин(банків), регулює порядок їх створення і функціонування, проведення банківських операцій(щодо здійснення окремих банківських операцій, то таке регулювання здійснюється на підставі підзаконних нормативних актів) Закон „Про Національний банк України” також не містить визначення банківських правовідносин, але в ньому закріплені положення щодо так званих „вертикальних” банківських правовідносин, відкривається роль Національного банку як координуючої та регулюючої інстанції, через надані йому функції(встановлює для банків правила проведення банківських операцій, бухгалтерського обліку і звітності, визначає систему, порядок і форми платежів, у тому числі між банками; здійснює банківське регулювання та нагляд), таким чином, Закон „Про Національний банк України” визначає, що Національний банк є учасником банківських правовідносин. Також виділяють банківські правовідносини за субєктним складом: бувають двох видів, кожний з яких, у свою чергу, являє собою сукупність певних правових відносин - відносини між НБУ і іншими учасниками банківської системи, в першу чергу - з комерційними банками.