Сутність поняття зайнятості населення. Джерела правових норм про працю та зайнятість населення в Україні. Методичні підходи до визначення показників в сфері зайнятості. Тенденції в сфері трудової міграції. Антикризове законодавство, досвід інших країн.
Аннотация к работе
Міністерство освіти та науки України Сумський державний педагогічний університет ім. А. С. Макаренка Кафедра соціально - економічних та гуманітарних дисциплін Курсова робота Проблеми створення ефективної системи зайнятості населення в Україні Бодрова Вероніка Вікторівна Суми - 2009р. ЗМІСТ зайнятість населення трудова міграція ВСТУП РОЗДІЛ I. ТЕОРЕТИЧНІ ПОНЯТТЯ ЗАЙНЯТОСТІ НАСЕЛЕННЯ 1.1 Сутність поняття зайнятості населення 1.2 Види, форми, показники зайнятості населення 1.3 Джерела правових норм про працю та зайнятість населення в Україні РОЗДІЛ II. МЕТОДИЧНІ ПІДХОДИ ДО ВИЗНАЧЕННЯ ПОКАЗНИКІВ В СФЕРІ ЗАЙНЯТОСТІ 2.1 Невизначеність обсягу сукупної робочої сили та безробіття 2.2 Дисбаланс попиту та пропозиції на ринку праці 2.3 Неефективність інструментів державної політики у сфері зайнятості РОЗДІЛ III. Питанням працевлаштування та безробітними опікується Державний центр зайнятості та його регіональні структури. Ефективна структурна перебудова національної економіки через реструктуризацію збиткових підприємств, відмову від практики мяких бюджетних обмежень, реальне застосування інституту банкрутства дала б змогу підвищувати мобільність робочої сили, продуктивність праці та заробітну плату. Зайнятість населення, забезпечуючи людину певними заробітками і тим самим створюючи можливість задоволення її матеріальних і духовних потреб, виконує таку важливу соціальну функцію, як самореалізація особи через суспільно - корисну діяльність [5,459]. Отже, зайнятість населення охоплює значне коло явищ і процесів у соціально - економічному житті суспільства, які характеризують відносини з приводу раціонально використання робочої сили, забезпечення гідного рівня життя працюючого населення, задоволення потреб національної економіки у робочій силі з урахуванням її кількості та якості, задоволення професійних потреб працівників, включаючи потреби у підвищенні кваліфікації, соціального захисту у разі втрати робочого місця тощо. Раціональна зайнятість населення визначається ефективністю трудової діяльності в широкому розумінні, тобто суспільною корисністю результатів праці, оптимальністю її суспільного поділу, кількісною і якісною відповідністю робіт і працівників, які їх виконують, економічною доцільністю робочих місць, що без шкоди для здоров’я дозволяє працівникові високопродуктивно працювати і мати заробіток, який забезпечує відтворення його здатності до праці. Нестандартні або гнучкі види зайнятості населення характеризуються тим, що працівник має повний або неповний робочий день, тиждень, працює на нестандартному робочому місці у вигляді надомної праці або роботи за викликами. З метою сприяння зайнятості населення, задоволення потреб громадян у праці Кабінетом Міністрів України і виконавчими комітетами місцевих Рад народних депутатів розробляються річні та довгострокові державні і територіальні програми зайнятості населення.