Поняття старості, характеристика та сутність соціальної роботи з різними людьми похилого віку. Закономірності роботи соціальних працівників з пенсіонерами. Суть та значення проблеми "старіння нації", аналіз форм і методів технології соціальної роботи.
Аннотация к работе
Проблеми соціальної роботи з людьми похилого віку1 жовтня у всьому світі відзначається Міжнародний день людей похилого віку, проголошений Генеральною Асамблею ООН, а в Україні це також і День ветерана. старість вік соціальний нація Потреба у соціальній роботі збільшується саме під час соціальних та економічних криз, бо в таких умовах зявляється чимало людей, котрі не можуть обійтися без захисту й допомоги з боку інших членів суспільства, в тому числі соціальних працівників. Зміна соціального статусу літньої людини викликана насамперед, припиненням самого способу життя й спілкування, а також виникненням різноманітних перешкоду соціально-побутовій та психологічній адаптації до нових умов, диктує необхідність відпрацювання та здійснення специфічних підходів, форм і методів соціальної роботи з людьми похилого віку. Сучасна соціальна робота з людьми похилого віку має будуватися відповідно до Плану дій з проблем людей похилого віку, розробленим ООН більше 15 років тому і розрахованим на період до 2001 р. У передмові до цього Плану країни світу урочисто визнають, що якість життя не менше важливо, ніж її тривалість, у звязку з чим старіючим людям слід (наскільки це можливо) жити у власних сімях плідною, здоровою, що приносить задоволення життям і вважатися органічною частиною суспільства. За даними польських геронтологів, тільки 24% осіб старше 60 років, що живуть у комфортних умовах, можна вважати практично здоровими; серед живучих у незадовільних умовах таких старих людей всего 9%; 10% осіб старше 60 років не можуть самостійно виходити з будинку і мають потребу в постійній сімейній, соціальній або медичній допомозі.Соціальна робота з людьми похилого віку (людьми пізньої дорослості) займає пріоритетне місце в системі соціального захисту населення. В окремих суспільствах люди в роки своєї пізньої дорослості займають офіційний стан "старійшин". За результатами опитувань населення в різних країнах світу, виявилось, що існують як позитивні, так і негативні уявлення про старих людей, що впливає на ставлення до них суспільства. Ці стереотипи заважають сприймати людей похилого віку диференційовано, як індивідуумів, які дійсно мають між собою певні розбіжності, і можуть сприяти виникненню соціальних установок і дій, які відбивають у них бажання брати активну участь у повсякденній праці й проведенні дозвілля. Більшість із старих людей живуть в соціальній ізоляції і страждають від самотності, утримуються в будинках для престарілих.До похилих відносяться різні люди - від відносно здорових і міцних до літніх людей, обтяжених недугами, вихідці з найрізноманітнішихсоціальних верств, які мають різні рівні освіти, кваліфікації та різні інтереси. За думкою Ф.Гізе, можна узагальнити ставлення людей похилого віку до власної старості у відповідності до наступних типів: Рис.1 Типи людей похилого віку за Гізе Так, за даними ООН, в 1950 р. у світі проживало приблизно 200 млн.людей у віці 60 років і старше, до 1975 р. їх кількість зросла до 550млн. За прогнозами, до 2025 р. чисельність людей, старших 60 років досягне 1млрд. 100 млн. чоловік. У середньому в країнах Організації економічного співробітництва та розвитку тривалість життя чоловіків за 30 років збільшилася на 6 років, у жінок - на 6,5 років. Відповідно до класифікації ВООЗ до літніх відносяться люди ввіці від 60 до 74 років, до старих - у віці 75-89 років, до довгожителів-люди у віці 90 років і більше.Серед них є здорові і хворі; проживаючі в родинах і самотні; задоволені відходом на пенсію і життям і нещасливі, зневірені в житті; малоактивні домосіди і життєрадісні, оптимістично набудовані люди, що займаються спортом, що ведуть активний спосіб життя і т.д. Тому для того, щоб успішно працювати з людьми похилого віку, соціальному працівникові потрібно знати їхнє соціально-економічне положення, особливості характеру, матеріальні і духовні потреби, стан здоровя, бути добре обізнаним про досягнення науки і практики в цьому напрямку. Звичайно, основна частина населення людей похилого віку, з якими ведеться соціальна робота в різних її видах, виражає свою щиру вдячність соціальним працівникам, високо оцінює їхню працю.