Теоретичні і методичні основи дослідження суспільно-географічних проблем прикордонного регіону. Формування соціально-економгеографічної специфіки північно-східного регіону Румунії. Здійснення інтегральної соціальної і територіальної регіоналізації.
Аннотация к работе
Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата географічних наукВиходячи з таких суспільних передумов, обєктом нашого дослідження був обраний північно-східний регіон Румунії (ПСРР), до складу якого входять повіти Сучава і Ботошань, що межують з Чернівецькою областю України. Практичне значення дослідження прикордонних регіонів на різних рівнях (мікро-, мезо-, макро-) полягає у систематизації інформації для зовнішньо-міжрегіонального співробітництва, що може бути основою для подальшого соціально-економічного, політичного та культурного гармонійного розвитку як Румунії, так і України. Автором вперше здійснено комплексний соціально-економгеографічний аналіз північно-східного регіону Румунії (повіти Сучава і Ботошань), розроблено нову категорію СЕГ - «транскордонна географія». Основні положення виконаного дослідження доповідались на наукових конференціях викладацького складу кафедри економічної та соціальної географії Лвівського національного університету імені Івана Франка (1997 р., 1998 р., 1999 р., 2000 р.); на міжнародній науковій конференції «Історія релігій в Україні» (Львів, 1998 р.); на міжнародній науковій конференції «Національні меншини Правобережної України: історія і сучасність» (Новоград-Волинський, 1998 р.). Це пояснюється насамперед обмеженою кількістю лікарів (у повіті Сучава один лікар на 919 осіб, у повіті Ботошань один лікар на 860 осіб, а у Румунії один лікар на 565 осіб).Запропонований новий науковий напрямок досліджень у суспільно-географічному циклі наук - «транскордонна географія» яка дає науково-методичний апарат для ґрунтовного аналізу соціально-економгеографічних та геополітичних особливостей прилеглих до кордону територій (транскордонні території) на будь-яких рівнях (обласних, регіональних, сільрад або міськрад) і в різних природно-географічних умовах (гірських, височинних, низовинних тощо). З найдавніших часів до сьогодення ці землі заселяли різні народи (зокрема українці і румуни). Оскільки межі етнічних земель тут не збігаються з державним кордоном (частина українських етнічних земель знаходиться у Румунії, а частина румунських етнічних земель - в Україні), то часто в середовищі політичних сил та науковців виникають дискусії щодо державної належності етнічних земель. Спад виробництва регіону повязаний як з соціально-економічними та екологічними процесами післявоєнного періоду (диктатура Чаушеску і командно-адміністративне управління), так із складною соціально-економічною та політичною ситуацією, що створилася у Румунії в 90-х роках. Система територіально-адміністративного устрою Румунії (дрібність адміністративних одиниць, величезна кількість чиновництва) створилася при диктаторській системі управління і є тепер анахронізмом (2 Префектури, 169 Прімирій - міських і сільських рад).