Історія машинного перекладу як науково-прикладного напряму. Створення програм на потребу користувачів для переведення текстів комерційної, технічної або Інтернет-інформації. Напрямки розвитку та застосування машинного перекладу і приклади систем.
Аннотация к работе
Національний технічний університет УкраїниПрограми перекладу (системи машинного перекладу) зявилися у відповідь на потреби користувачів в оперативному перекладі різної комерційної, технічної або INTERNET-інформації, яка подана в електронному вигляді. Крім перекладу з іноземних мов, важливе значення має переклад з української (російської) мови іншими мовами, зокрема англійською.Переважна більшість сучасної техніки розробляється в англомовних країнах, що, з одного боку, змушує користувачів хоча б поверхово орієнтуватися в англомовній термінології, а з іншого - зявляється попит на професійне створення перекладів. З англійської здійснюється ледве не кожен другий переклад у світі. Системи машинного перекладу беруть свій початок від часів Чарльза Беббіджа, який першим висловив ідею про можливість машинного перекладу. У січні 1954 р. відбулася перша публічна демонстрація машинного перекладу з російської мови на англійську, здійсненого на машині ІБМ-701. Машинний переклад обіцяє стати важливим інструментом для розвитку міждержавної торгівлі, тому що він спроможний значно спростити і прискорити одержання інформації про товари, що випускаються в інших країнах.Сучасні системи перекладу пропонують користувачам приблизно однаковий спектр можливостей: редагування тексту в багатомовному режимі з розбиттям екрану, так що в кожному вікні знаходиться текст на відповідній мові; Зараз інтенсивно проводяться дослідження в галузі перекладу усної мови. Компанія IBM, яка вважається лідером в цій області, випустила програмний пакет VIAVOICE 4.1, яка дозволяє компютеру сприймати до 140 слів на хвилину неперервної диктовки. Попередні версії цієї програми передбачали лише дискретний спосіб введення мови. Для налагодження на персональні особливості мовлення певної людини при початковій установці програми в залежності від якості вимови і конкретного діалекту потрібно повторити від 104 до 256 речень, що попередньо задаються.Інсталяція/Деінсталяція характеризує можливість установки та знищення програм машинного перекладу з компютера користувача. Швидкість перекладу визначає, наскільки швидко можуть бути перекладені текстові документи великих розмірів. Зручність настройки програми та словників визначає дружелюбність інтерфейсу користувача.Використання систем машинного перекладу дозволяє значно скоротити час, необхідний для перекладу більшого обєму тексту. Професійний перекладач, як правило, має спеціалізацію по перекладу текстів певної тематики. Програма-перекладач упорається з перекладом текстів з будь-якої спеціалізації: для вірного перекладу спеціалізованих термінів досить лише включити необхідні налаштування. Окрім цього, сьогодні за допомогою систем перекладу можна перекладати вміст інтернет-сторінок і запити пошукових систем (Yandex, Google та інші). u текст перекладу повинен відповідати нормам мови перекладу, тому що їх порушення, принаймні, створює перешкоди для сприйняття інформації, а іноді веде й до її викривлення;В оцінці якості перекладу враховуються граматичні, синтаксичні та стилістичні оцінки з рівною вагою. Саме за цими критеріями проводились дослідження певних систем машинного перекладу. Звичайно, говорити зараз про достовірність табличних даних на сьогоднішній день важко говорити, адже це результати дослідження, що проводилось близько 10 років тому. Проте це дає нам змогу уявити наскільки змінились програми перекладу, який крок вони зробили щодо свого покращення. Ми можемо зробити власні висновки, звернувши увагу на те, що вітчизняні виробники майже нічим не поступаються російському, а в деяких характеристиках навіть перевершують його.На жаль, сьогодні майже неможливо виконати абсолютно граматично та лексично правильний переклад за допомогою машинних перекладачів.Як відомо, деякі англійські іменники і дієслова мають однакове написання та транскрипцію, або трохи відрізняються за вимовою, що, звісно, для письмового перекладу неважливо. Їх морфологічну належність визначає або артикль (для іменників), або частка "to" (для дієслів). Тому, коли ці визначники присутні в тексті, машинний перекладач дає більш-менш адекватний український (російський) еквівалент. Якщо ж іменник (наприклад, "work") вжито без артикля, або дієслово стоїть після модального дієслова ("can","must" та ін.) і не потребує частки "to", можливі хибні варіанти перекладу. Для цього текстовий аналізатор має враховувати, що після модального дієслова безпосередньо можуть стояти лише різні форми інфінітива (за винятком простих відповідей на зразок "I can").Останні залишились тільки у двох випадках, а саме: для позначення множини іменників ("dog"-"dogs") та присвійного відмінка ("a girls dall"), але зміст речення цілком однозначно визначається строгим порядком слів у реченні (підмет-присудок-другорядні члени). Тому не виникає проблеми у визначенні програмою машинного перекладу обєкта та субєкта дії. Навпаки, українська (російська) мова припускає довільний порядок слів у реченні