Схематичний аналіз понять факторингу. Проблеми розвитку банківської системи. Роль держави в організації страхування міжнародних торговельних операцій та інвестицій. Механізми різних видів страхування. Структура джерел фінансування факторингових операцій.
Аннотация к работе
Сучасні умови розвитку вітчизняної економіки, посилення інфляційних процесів, зростання економічної нестабільності, поглиблення конкурентної боротьби, а також збільшення проблем неплатежів і недостатності оборотних коштів підприємств зумовили необхідність пошуку нових напрямів прибуткового і безпечного використання грошових ресурсів банківськими установами країни. У звязку із зниженням ліквідності вітчизняних субєктів господарювання та зростанням обсягів неповерненості грошових коштів виникає потреба у використанні ефективних методів управління дебіторською заборгованістю, що забезпечуватимуть регулярні потоки грошових ресурсів для фінансування бізнесу. На наш погляд, до таких методів доцільно віднести факторинг - банківську торгово-комісійну послугу, що передбачає короткострокове фінансування широкого спектра компаній, які мають тимчасову потребу в обігових коштах. Зважаючи на те, що фінансове ресурсне забезпечення економічного розвитку в умовах функціонування ринкових відносин неможливе без використання сучасних форм та інструментів розрахунково-платіжних взаємозвязків, аналіз перспектив розвитку факторингу в Україні сьогодні є надзвичайно важливим. Дослідженням проблем використання факторингу присвячено низку наукових праць.1 статті 350 Господарського кодексу України: «Придбання банком права вимоги у грошовій формі з поставки товарів або надання послуг з прийняттям ризику виконання такої вимоги та прийом платежів (факторинг) є банківською операцією, що здійснюється на комісійних засадах на договірній основі». Так, у наукових працях та дослідженнях можна натрапити на такі трактування цієї категорії: - факторинг - фінансова операція, за якою одна сторона (фактор) передає або зобовязується передати грошові кошти в розпорядження іншої сторони (клієнта) за плату, а клієнт поступається або зобовязується поступитися фактору своїм правом грошової вимоги до третьої особи (боржника) [7, с. Найбільш комплексним визначенням факторингу є таке: факторинг - це комплекс фінансових послуг, що надаються клієнтові в обмін на відступлення ним права вимоги на дебіторську заборгованість, виражену в грошовій формі, і які включають фінансування та кредитування товарів, страхування кредитних ризиків, облік дебіторської заборгованості та співпрацю із дебітором щодо своєчасної оплати коштів. Незважаючи на те, що вітчизняними фінансовими установами факторингове обслуговування пропонується на невеликі суми та лише висококласним позичальникам, з якими банк має довготривалі та стабільні звязки, останнім часом такі послуги стають привабливими для субєктів господарської діяльності України не лише як форма захисту від ризиків, а й як засіб оптимізації фінансових потоків банку та клієнта, що, безперечно, є запорукою розвитку вітчизняного ринку факторингових послуг. Основний оборот факторингових операцій, як і сам портфель, в основному (близько 85%) припадав тоді на 5-7 банків, це: Укрсоцбанк, Укрексімбанк, Петрокомерц-Україна, Українська фінансова група, Сведбанк, «Арма Факторинг», «Райффайзен Банк Аваль») [9].
План
ЗМІСТ
ВСТУП
1. Теоретичний та схематичний аналіз загальних понять факторингу
2. Роль держави в організації страхування міжнародних торговельних операцій та інвестицій