Поняття житлово-комунального господарства, його головні завдання. Процес проведення реформи, основні етапи та характеристика причин гальмування. Сутність ліберально-ринкового курсу реформування. Недосконалість системи соціального захисту населення.
Аннотация к работе
Качала Т.М., д.е.н., професор Черкаський державний технологічний університетСтатья посвящена исследованию проблем реформирования жилищно-коммунального хозяйства, обоснованию научных принципов внесения системных изменений, в курс реформ на основе разработки новой для отечественной науки и практики парадигмы. Під проведенням реформи ЖКГ ми вбачаємо увесь спектр дій переважно органів державної влади, серед них: чіткий розподіл функцій між адміністраціями та місцевими радами; ліквідація пільг і перехід до адресних дотацій; ухвалення Житлового кодексу; створення організацій власників житла, передача їм у власність будинків, земельних наділів, на яких вони розташовані, а також повноважень щодо їх обслуговування та утримання; демонополізація ЖКГ та приватизація всіх обєктів, створення конкурентного середовища в галузі; посилення контролю над кількістю та якістю послуг; спрощення вимог до надання житлових субсидій [2, с. По-перше, реформатори недостатньо враховують регіональні особливості перетворень; по-друге, ринок житлово-комунальних послуг є похідним відносно ринку житла і нежитлової нерухомості, тому його формування та реструктуризація природним чином обмежені параметрами зазначених первинних відносно нього ринків; по-третє, в сфері ЖКГ ринкові структури змушені взаємодіяти з пануючими тут технологічними монополіями - постачальниками газу, води, електроенергії, теплової енергії тощо. Будь-які ліберальні ринкові ініціативи в цій ситуації або паралізуються, або трансформуються до невпізнання; по-четверте, завдяки тим же монополіям і "відкладеному" характеру перетворень у сфері ЖКГ утвердилася непрозора для споживачів і суспільства модель ціноутворення; по-п’яте, реформатори не змогли подолати два характерні для сфери ЖКГ розриви: 1) між величезною вартістю її основних засобів і низькою доданою вартістю; 2) між витратами і доходами. Незважаючи на те, що фактично трансформації в сфері житлово-комунального господарства України тривають близько 15 років, стан житлового фонду продовжує погіршуватися, небезпечними для цивілізованої держави є його енергоекономічні характеристики, викликає занепокоєння технічний стан інфраструктури у сфері тепло-, водопостачання та водовідведення, надійність та якість послуг з обслуговування житла погіршуються.