Дослідження поняття прав людини та громадянина, їх реалізації. Визначення нагальних проблем сучасного українського суспільства, пов’язаних із захистом прав і свобод людини та громадянина. Аналіз дієвих шляхів вирішення та усунення наслідків цих проблем.
Аннотация к работе
ПРОБЛЕМИ РЕАЛІЗАЦІЇ ПРАВ ЛЮДИНИ ТА ГРОМАДЯНИНА В СУЧАСНІЙ УКРАЇНІ Навчально-науковий Юридичний інститутАктуальність обраної теми полягає в тому, що на сучасному етапі існування Української держави можна спостерігати певні недоліки у системі гарантування прав і свобод людини і громадянина. Людство, що пройшло крізь бійню двох світових воєн, безліч кривавих локальних конфліктів, пережило жорстокі диктатури, дійшло висновку, що не може бути миру и злагоди на Землі, не може бути організованого цивільного життя без поваги до людини, її прав, свобод і потреб. Конституція України у розділі II «Права, свободи та обов’язки людини і громадянина» закріпила широкий спектр прав і свобод людини, а також загальні принципи та положення, які мають на меті визначити зміст гарантій і механізмів реалізації цих прав і свобод. Варто зазначити, що в умовах сучасних політико-правових реалій основними шляхами удосконалення юридичних гарантій прав і свобод людини може бути: розширення змісту політичних прав громадян України, які сприятимуть їх участі в управлінні державними справами та участі в місцевому самоврядуванні; переосмислення та оптимізація широкого спектра соціальних прав і свобод людини і громадянина з метою їх наближення до реальних можливостей держави забезпечувати і гарантувати ці права; створення законодавчих механізмів реалізації так званих «новітніх» конституційних прав людини. Також унормування в законах України дієвих механізмів реалізації прав і свобод людини і громадянина, які можуть бути реалізовані колективно (права на вибори, референдуми, мирні збори, мітинги, походи і демонстрації, страйки тощо); створення конституційних механізмів для забезпечення належної реалізації прав і свобод для людей зі спеціальним соціальним (біженці, переміщені та повернуті особи, особи без громадянства, трудові мігранти, особи, позбавлені волі в судовому порядку, особи з обмеженими можливостями), віковим (діти, люди похилого віку) чи професійним (військовослужбовці) статусом; узгодження індивідуальних прав людини з правами колективних субєктів; створення належних гарантій для діяльності неурядових, у тому числі міжнародних і зарубіжних, правозахисних організацій; посилення юридичної відповідальності, у тому числі держави перед особою, за порушення прав і свобод [4, с.