Теоретико-методологічні підходи до проблеми порушення поведінки у дітей. Види та профілактика порушень поведінки у дітей. Дослідження порушень поведінки у дітей старшого дошкільного віку. Методика діагностики агресивної поведінки дітей Лаврентьєвої.
Аннотация к работе
Вивчення і профілактика негативних явищ поведінці людей будь-якому суспільстві проблема першорядної важливості. Фахівці багатьох наук про людину - нейрофізіологи, психологи, соціологи, юристи, психіатри, займаються вивченням порушень поведінки. Психологи належать до порушень поведінки такі прояви, як підвищена агресивність, аутизація, надмірна замкнутість, тривожність та інші. Нині дедалі більша увага приваблюють проблеми вивчення психологічних причин порушень поведінки в дітей віком різних вікових груп, розробки програм психопрофилактики і корекції. Проблема агресії в дітей віком та процесу формування агресивної поведінки, і навіть пошуку шляхів його корекції, починаючи з дошкільного дитинства, було розглянуто на роботах вітчизняних психологів О.М.У хлопчиків порушення поведінки виявляються частіше, ніж у дівчаток (85% і 15% відповідно). Кажучи про порушення поведінки, необхідно знати, що під поведінкою, як такою, ми розуміємо психологічну і фізичну манеру поводитися з урахуванням стандартів, встановлених в соціальній групі, до якої належить людина [7, с.26]. Виходячи з попереднього визначення, порушення поведінки - це відхилення від прийнятих в даному суспільстві соціальних і етичних норм, стійкі дії або вчинки, що включають головним чином агресивність деструктивної (руйнівної) і асоціальної (направленої проти колективу) спрямованості з картиною, що повторюються дезадаптації (порушення пристосовності) поведінки, що глибоко розповсюдилася [7, с.30]. В даний час разом з поняттям «порушення поведінки» використовується поняття поведінка, що «відхиляється» або «девіантна». За сучасними уявленнями порушення поведінки у дітей можуть бути розділені на дві основні групи: 1. порушення поведінки, причинами яких є психологічні і соціальні проблеми;В поведінці і розвитку дітей дошкільного віку часто зустрічаються порушення поведінки (агресивність, запальність, пасивність, гіперактивність), відставання в розвитку і різні форми дитячої нервовості (невропатія, неврози, страхи). Часто обидва ці чинника діють одночасно, оскільки дорослі нерідко недооцінюють або ігнорують (а іноді і зовсім не знають) ті особливості нервової системи дитини, які лежать в основі труднощів поведінки, і намагаються "виправити" дитину різними неадекватними виховними діями. Дуже важливо тому уміти виявити істинні причини поведінки дитини, що турбує батьків і вихователів, і намітити відповідні шляхи коректувальної роботи з ним. Для цього необхідно ясно уявляти собі симптоматику вказаних вище порушень психічного розвитку дітей, знання якої дозволить педагогу спільно з психологом не тільки правильно побудувати роботу з дитиною, але і визначити, чи не переходять ті або інші ускладнення в хворобливі форми, що вимагають кваліфікованої медичної допомоги [9, с.82]. Іноді агресивність і руйнівність співпадають, і тоді дитина кидає іграшки в інших дітей або дорослих.Діти з порушеннями поведінки - це та категорія дітей, яка найбільш засуджується і відкидається дорослими. нерозуміння і незнання причин агресивної поведінки призводить до того, що вони викликають у дорослих відкриту неприязнь і неприйняття в цілому. Адже саме взаємодія з дорослою, готовою зрозуміти і прийняти дитину, дає йому можливість пережити увагу до свого внутрішнього світу, в якому нагромадилися дуже багато негативних емоцій і з якими самостійно він не в змозі справитися. Виникає необхідність організації комплексної роботи по подоланню поведінкових порушень, що включає не тільки роботу безпосередньо з дітьми, але і з соціумом, що оточує дитину. Найбільшою трудністю є робота з сімєю, оскільки дуже часто батьки або не бачать проблеми, або не хочуть визнавати її наявність і щось міняти у взаємостосунках з дитиною. Різке слово агресивній дитині і прихильна увага потерпілому можуть явно показати дитині, що він програє від наслідків своєї поведінки.Теоретичний аналіз психолого-педагогічної літератури показав, що незалежно від спрямованості та особливостей поведінки в більшості підходів основною якісною характеристикою порушень поведінки є агресивність. Тому для корекції порушень поведінки дітей молодшого шкільного віку необхідно визначити тип і причини порушення поведінки, при цьому необхідно враховувати та вікові особливості дітей, так як в молодшому шкільному віці закладається фундамент моральної поведінки, відбувається засвоєння моральних норм і правил поведінки, починає формуватися громадська спрямованість особистості. Нами було проведено експериментальне дослідження, метою якого було визначення специфіки проявів агресивної поведінки дошкільників і коректувальна робота з дітьми, що мають дану проблему поведінки.
План
Зміст порушення поведінка діти агресивний
Вступ
1. Теоретико-методологічні підходи до проблеми порушення поведінки у дітей
1.1 Психолого-педагогічна характеристика порушень поведінки у дітей
1.2 Основні види порушень поведінки у дітей
1.3 Профілактика порушень поведінки у дітей
2. Дослідно-експериментальне дослідження порушень поведінки у дітей старшого дошкільного віку (на прикладі агресивної поведінки)
2.1 Підготовчий етап експереметнального дослідження порушень поведінки дітей старшого дошкільного віку
2.2 Анкета для батьків Г.П. Лаврентьєвої і Т.М. Титаренко
2.3 Бесіда з дітьми на тему: «Я і телевізор» (авторська розробка В.Д. Пуріну)
2.4 Методика діагностики агресивної поведінки дітей Г.П.Лаврентьєвої