Характеристика інституціональних перепон та суперечливого підґрунтя демократичного розвитку України. Дослідження феноменології "ефективної держави" та "державної спроможності". Вивчення основних чинники, що впливають на підвищення державної спроможності.
Аннотация к работе
ПРОБЛЕМИ ПОБУДОВИ «ЕФЕКТИВНОЇ ДЕРЖАВИ» В УКРАЇНІ: ПОСТРАДЯНСЬКИЙ КОНТЕКСТДемократичні процеси та лібералізація політичного порядку у країнах, що розвиваються, є похідними від встановлення ефективного державного управління (good governance) [3], адже саме держава є головним центром соціального володарювання, формально-правовою системою гарантій існування та відтворення республіканських інститутів публічної політики. Ефективна держава - це конституційно-політичний комплекс державних публічно-політичних інститутів, функціонування яких забезпечує націю (народонаселення) якісними послугами (т.зв. державним сервісом), що відносяться до компетенції базових функцій держави4. На відміну від ефективної держави, неефективність державності визначається надмірним вираженням тих чи інших інституційних рис: неконсолідована держава (under-consolidated state), мяка держава (soft state), крихка держава (fragile state), порожниста держава (hollow state), слабка держава (weak state), держава, що не відбулася (failed state), та ін. Рівень інституціональної ефективності держави є результатом співпадання двох інституціонально-політичних процесів державного будівництва: побудова держави (statebuilding) і створення держави, державотворення (state making). 5 Трансакційні витрати в даному разі - це затрати, що несе політична система або держава через існуючий інституціональний алгоритм взаємовідносин влади (апарату управління державою) та суспільства - затрати на отримання інформації про стан суспільства, затрати на комунікацію поміж владою та суспільством тощо.Модернізація політичної системи за моделлю «європеїзації» впродовж новітнього етапу вітчизняної історії не реалізовувалася, тому жодна з адміністративних реформ не дала достатніх результатів. Існуючий нео-патримоніальний режим адміністративно-політичного та фіскального контролю над фінансовими потоками та клієнтурні мережі розподілу благ і ресурсів актуалізують боротьбу за вигідні місця в адміністративній системі, а не за її ефективність.