Німецька реклама та її відтворення у перекладі. Адекватність та еквівалентність перекладу реклами. Способи перекладу німецьких рекламних слоганів. Дослівний переклад реклами, субституція як специфічний засіб перекладу. Парафраза як спосіб перекладу.
Аннотация к работе
Курсова робота Проблеми перекладу німецьких рекламних слоганів промислових товарів Зміст Вступ Розділ 1. Німецька реклама та її відтворення у перекладі 1.1 Німецький рекламний текст як об’єкт дослідження 1.2 Адекватність та еквівалентність перекладу реклами Висновки до розділу 1 Розділ 2. Способи перекладу німецьких рекламних слоганів 2.1 Дослівний переклад реклами 2.2 Субституція як специфічний засіб перекладу 2.3 Парафраза як спосіб відтворення перекладу необразними засобами мови Висновок до розділу 2 Висновки Список використаних джерел Вступ Переклад німецькомовної реклами, окрім економічного чинника, дуже вагомий у світлі теорії комунікації та сучасних перекладознавчих парадигм. Часто цю рекламу перекладають у нас дослівно, що іноді викликає нерозуміння в україномовного адресата, оскільки порушується головне правило перекладу - перекладений дискурс повинен так само впливати на іншомовного адресата, як і оригінал на свого адресата. Актуальним на сьогодні є вивчення механізмів вербального впливу рекламних текстів, а саме аналіз слоганів, в яких концентрується логічна й емоційна аргументація у рекламі задля переконання й спонукання аудиторії до дії, забезпечення спроможності рекламного тексту до запамятовування. Дослідження ведуться на матеріалі різних мов у таких напрямках: загальний опис (Д. Розенталь [21]); концептуальна структура (Ю. Шатин [24]); прагматичні, функціонально-семантичні, структурно-семантичні, стилістичні, лексичні, синтаксичні параметри (С. Арутюнова [3], Л. Бархударов [5], Р. Зорівчак [11], В. Комісаров [14], В. Коптілов [13] та ін.) рекламі не приділяється увага, окрім нечисленних праць (М. Венгренівська [7], Я. Рецкер [20]), у яких наголошується на неможливості дослівного перекладу реклами, але немає рекомендацій щодо альтернативних шляхів вирішення проблеми, а оскільки метафора є невід’ємною образно-функціональною одиницею реклами, то в цій роботі ми вирішили розглянути і проаналізувати саме переклад метафор. Актуальність роботи полягає у тому, що німецькомовна друкована реклама розглядається як аргументативний дискурс, в основі якого лежить не лише інформування адресата про товар (інформативна функція мови), а й переконання у необхідності його купівлі (апелятивна та емоційна функції мови). Теоретична значущість результатів дослідження дослідження полягає в поглибленні та розширенні знань про властивості та функції німецьких рекламних слоганів та про особливості їх відтворення українською мовою. Важливість дослідження перекладу саме рекламних слоганів промислових товарів можна пояснити подальшим застосуванням результатів цього дослідження у роботі перекладача, який працює у сфері реклами та у сфері викладання практики усного та письмового перекладу. У курсовій роботі представлені авторські переклади реклами з обґрунтуванням перекладацьких рішень, які приймав автор цього дослідження, і в деяких випадках подано офіційні варіанти перекладу для порівняльного аналізу. У ній поєднуються і живопис, і мистецтво слова, і музика тощо. Вони вже давно вийшли на професійний рівень, спираючись на дані психолінгвістики та лінгвістичного аналізу тексту. Останнім часом розвинулась, але ще не знайшла широкого застосування в лінгвістиці, «теорія сильних позицій» у композиції тексту. Е. Л. Виготський зауважує, що суть тексту не може полягати лише у процесах пізнання, роботі думки, оскільки в ньому велике значення для розкриття змісту має композиція (форма, структура, ритм та ін.) як емоційний компонент. Наприклад, вивчаючи ритмічну побудову будь-якого мовного уривка, ми весь час маємо справу з фактами не психологічними; однак, аналізуючи цю ритмічну будову мови як різноманітно спрямовану на те, щоб викликати відповідну функціональну реакцію, ми шляхом цього аналізу, виходячи з цілком обєктивних даних, відтворюємо деякі риси естетичної реакції. Досить поширеним у словотворі є так звані фантастичні (штучно утворені) слова: Wer imholtzt (im Holz - у лісі), hat mehr vom Leben (реклама туристичної фірми «Imholz») (Хто з «Imholz», той отримує від життя більше); гра слів: Getranke sind unser Bier; Nordsee - da ist meer los (mehr - meer U das Meer) (Пийте наше пиво; пиво «Nordsee» (Північне море) - поміститься ціле море) [21, с. В. Виноградов стверджує, що одне з головних завдань перекладача полягає в максимально повній передачі змісту оригіналу, і, як правило, фактична спільність змісту оригіналу і перекладу дуже значна [8, с.18-19].