Особливості кримінально-процесуального законодавства, що регулює порядок обрання та оскарження взяття під варту, його відповідність міжнародним стандартам забезпечення права на свободу та особисту недоторканність. Характеристика слідчо-судової практики.
Аннотация к работе
НАЦІОНАЛЬНА ЮРИДИЧНА АКАДЕМІЯ УКРАЇНИ ІМЕНІ ЯРОСЛАВА МУДРОГО , Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук спеціальність 12.00.09.Проблеми обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту. У дисертації розглянуто теоретичні та практичні проблеми застосування та оскарження запобіжного заходу у вигляді взяття під варту в досудовому провадженні по кримінальній справі. Встановлюється процесуальне положення учасників судового розгляду при застосуванні запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, розкриваються особливості дослідження доказів у даному судовому засіданні. Розроблені пропозиції щодо вдосконалення чинного кримінально-процесуального законодавства України, яке регламентує застосування та оскарження запобіжного заходу у вигляді взяття під варту.Суттєвим кроком на шляху становлення демократичних засад кримінального судочинства в Україні стало закріплення на законодавчому рівні нового, наближеного до міжнародних стандартів порядку обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження його строків. Проблеми застосування запобіжного заходу у вигляді взяття під варту були предметом численних наукових досліджень і в останні роки привертають все більшу увагу. Основною метою дослідження є визначення недоліків, негативних тенденцій, які мають місце при застосуванні та оскарженні запобіжного заходу у вигляді взяття під варту на досудовому провадженні по кримінальній справі, запропонування у звязку з цим науково-практичної моделі правомірного обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту із забезпеченням як прав осіб, щодо яких обирається цей запобіжний захід, так й інших учасників кримінального судочинства. Наукова новизна одержаних результатів визначається тим, що у даній дисертації по-новому, з урахуванням сучасних тенденцій розвитку вітчизняного і зарубіжного кримінально-процесуального права досліджені проблеми застосування запобіжного заходу у вигляді взяття під варту в досудовому провадженні по кримінальній справі та процесуальний порядок оскарження рішення суду щодо його обрання, а також продовження строку тримання під вартою. Наводяться аргументи щодо необхідності включення до структури предмета доказування обставин, що підлягають обовязковому доказуванню (дані про злочин, у вчиненні якого підозрюється, обвинувачується особа, та обставини, повязані з необхідністю обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту), і факультативних обставин (дані про особу, щодо якої обирається цей запобіжний захід, тощо).“Підстави застосування запобіжного заходу - взяття під варту” містить аналіз різних точок зору щодо визначення поняття підстав застосування запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та кола обставин, що їх становлять. б) у виняткових випадках цей запобіжний захід може бути застосовано й до тих осіб, які підозрюються (обвинувачуються) у вчиненні злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк не більше трьох років (ч.1 ст. На думку автора, предметом доказування є сукупність: даних про злочин, у вчиненні якого підозрюється (обвинувачується) особа; даних про особу, щодо якої обирається запобіжний захід тримання під вартою; обставин, повязаних з необхідністю обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту. 155 КПК, якими передбачити, що взяття під варту як запобіжний захід застосовується в справах про злочини, за які законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк понад пять років, що дозволить знизити кількість арештів. При розгляді питання про обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту щодо неповнолітнього, звертається увага на обовязковість врахування його індивідуально-психологічних особливостей, а також на доцільність обрання цього запобіжного заходу лише у випадках, коли призначення інших заходів примусу не може гарантувати правомірної поведінки неповнолітнього.У дисертації наведено теоретичне узагальнення й нове вирішення наукового завдання, яке полягає у вивченні проблем обрання та оскарження запобіжного заходу у вигляді взяття під варту в досудовому провадженні по кримінальній справі та формулюванні окремих пропозицій щодо вдосконалення чинного кримінально-процесуального законодавства. Сукупність таких підстав визначає предмет доказування при обранні запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, який охоплює: по-перше, дані про злочин, у вчиненні якого підозрюється (обвинувачується) особа; по-друге, дані про особу, щодо якої обирається даний запобіжний захід; по-третє, обставини, повязані з необхідністю обрання такого запобіжного заходу. У роботі зосереджено увагу на вирішенні проблеми ефективності і правомірності застосування до обвинуваченого (підозрюваного) запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, у звязку з чим пропонується закріпити в КПК положення про те, що взяття під варту як запобіжний захід застосовується у справах про злочини, за які законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк понад пять років.