Характеристика існуючих в національній та міжнародній практиці підходів до окреслення кола обмежень сімейних прав засуджених до позбавлення волі, виділення складних моментів практичного впровадження цих прав до національної системи виконання покарань.
Аннотация к работе
Стаття на тему: Проблеми обмеження сімейних прав засуджених при виконанні покарання у виді позбавлення воліУзагальнено наявну практику Європейського суду з прав людини в цих питаннях, звертається увага на невідповідність існуючих в Україні підходів положенням Конвенції з прав людини, а також виокремлюються проблемні аспекти, що потребують подальшого розгляду й вирішення. До основних сімейних прав належать право на невтручання в сімейне життя; на добровільне укладення шлюбу; на рівні можливості та обовязки у шлюбі; на державну охорону сімї, материнства, батьківства і дитинства; на рівність дітей незалежно від походження чи народження у шлюбі або поза шлюбом та ін. 107 Сімейного кодексу України існувало положення, що у випадку засудження одного із подружжя до позбавлення волі на строк не менше трьох років розірвання шлюбу з ним відбувалось у спрощеному порядку за зверненням іншого з подружжя (при цьому такого права у самого засудженого не було). Формально це право не було для них скасоване, проте відсутність можливості будь-якого особистого контакту з членами своєї родини через надання лише короткострокових побачень, ставала на заваді реалізації цього права та породжувала численні скарги засуджених та їх рідних [2]. Можливі шляхи вдосконалення та покращення діяльності ДКВСУ у сфері забезпечення прав людини при виконанні кримінальних покарань ставали предметом дослідження таких науковців, як К.А.