Визначення головних властивостей музичного романтизму, які сформували новий піаністичний стиль. Протиставлення теми природи душевному стану людини у творчості романтиків. Вплив ідеї домінування почуття над розумом на виконавські принципи романтизму.
Аннотация к работе
Миколаївський національний університет ім. Проблеми інтерпретації романтичної музики. спеціальність 6.020204 «Музичне мистецтво» курс VII група 757 ЗФНПередаючи світ внутрішніх переживань людини, романтизм у музиці досить часто носить відтінок автобіографічності, щирості, ліричності. Композитори у своїх творах використовують різноманітні фольклорні елементи (ритми, інтонації, старовинні лади), взяті з пісень і балад. Романтизм у музиці втілив у собі ідею синтезу мистецтв. Донесення усіх трьох сторін музичного змісту романтизму у ХІХ ст. досить часто здійснювалось не просто виконавцями, а композиторами (що було перейнято від попередньої стильової доби), які беруться за творчу інтерпретацію не лише власного, але й «чужого» тексту. Ліста виступають наступні: відчуття переваги стихійного начала над інтелектуальним; визначна образно-емоційна силу впливу на слухача, спричинена спеціальними виконавськими прийомами; фрескова виконавська манера, що надає інтерпретаціям монументальності, грандіозності; оркестрово-колористичне тлумачення фортепіано, підпорядковане меті втілення емоції, виражальності, а не зображальності; значна ритмічна свобода, що дозволяла піаністу значно відхилятись від авторських темпових позначок, використовувати несподівані акценти і фермати, що надавали виконанні особливої пристрасності; майстерне поєднання досконалої техніки «співу на фортепіано» з широкою градацією прийомів non legato; видатна технічна віртуозність, що є важливим елементом загального художнього задуму.