Формування державної політики в галузі поводження з відходами. Система нормативно-правових документів, що регламентують сферу поводження із відходами. Узгодження пріоритетів економічної і соціальної політики з політикою екологічного розвитку України.
Аннотация к работе
Проблеми нормативно-правової базиСтановлення ринкових відносин, що супроводжується зміною і розмежуванням господарських функцій у сфері управління, змінює організаційно-правові, економічні та техніко-технологічні засади і механізми їх реалізації в сфері впливу держави на поводження з відходами (1). Хоча за останні роки у національному законодавстві в сфері поводження з відходами відбулися позитивні зміни, що спрямовані на формування системи управління відходами з урахуванням сучасних світових вимог, постійне погіршення якості природного середовища за рахунок зростання обсягів відходів, свідчить про наявність проблем ефективності впровадження правових декларацій. Так, законодавство України про відходи складається із законів “Про відходи”, “Про охорону навколишнього природного середовища”, "Про приєднання України до Базельської конвенції про контроль за транскордонним перевезенням небезпечних відходів та їх видаленням (1999 рік), «Про хімічні джерела струму», «Про охорону атмосферного повітря», «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», «Про екологічну експертизу», «Про металобрухт», Земельного та Водного Кодексів України, Кодексу України про надра, Державні будівельні норми. Закон України «Про відходи» визначає правові, організаційні та економічні засади діяльності, повязаної із запобіганням або зменшенням обсягів утворення відходів, їх збиранням, перевезенням, зберіганням, обробленням, утилізацією та видаленням, знешкодженням та захороненням, а також з відверненням негативного впливу відходів на навколишнє природне середовище та здоровя людини на території України [3] . Одну з головних колізій складає протиріччя визначення понять «відхід» та «вторинна сировина» При відсутності відповідного законодавчого регулювання з відходами проводяться маніпуляції, зовсім не безшкідливі для економічних інтересів держави, податкових дій та екологічного контролю: помахом пера відхід може перетворитися у сировину та навпаки, якщо залишається без змін та навіть не змінюючи місце накопичення.