Аналіз проблеми використання інноваційних можливостей для забезпечення сталого розвитку в Україні. Формування й проведення інноваційної політики. Обґрунтування необхідності державного регулювання процесів сталого розвитку, визначення його основних етапів.
Аннотация к работе
ПРОБЛЕМИ ІННОВАЦІЙНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СТАЛОГО РОЗВИТКУ В УКРАЇНІ У статті досліджуються проблеми використання інноваційних можливостей для забезпечення сталого розвитку, розглядаються проблеми формування та проведення інноваційної політики в державі. Визначено етапи розвитку на шляху досягнення країною прийнятного рівня сталого розвитку.Впровадження принципів сталого розвитку у світі історично збіглося із становленням України як незалежної європейської держави. Україна, зважаючи на глобальні перетворення в світі, проводить демократизацію суспільства, яка супроводжується ринковими перетвореннями, процесами приватизації та іншими трансформаціями в суспільстві. Однак суспільство і економіка перебувають в системній кризі з явними ознаками розбалансованості суспільно-економічних відносин та зменшення економічного потенціалу держави. Інноваційно-ресурсний потенціал, яким володіла Україна і який в сучасних умовах значною мірою визначає перспективи розвитку, конкурентоспроможність економіки та рівень добробуту населення, значно зменшився. Ведення виробництва на засадах сталого розвитку вимагає побудови нового механізму державного регулювання інноваційної діяльності в країні.Сталий розвиток як світове явище проявився в 90-х роках ХХ століття. Проблеми такого розвитку стають все більш актуальними у звязку зі зменшенням запасів природних ресурсів, погіршенням стану навколишнього середовища. На жаль, Україна не виконала своїх міжнародних зобовязань щодо прийняття єдиної концепції сталого розвитку. В Україні інноваційна діяльність набула статусу одного з чинників розвитку економіки та суспільства на законодавчому рівні. Зобовязано органи виконавчої влади держави усіх рівнів створювати режим найбільшого сприяння виконанню робіт за визначеними пріоритетними напрямами, йде формування науково-технічних програм розвитку.Характерною особливістю нинішнього періоду в Україні є відсутність ефективної стратегії інноваційного розвитку суспільства та економіки, яка б базувалась на ідеях сталого розвитку. Нерозвиненість конкурентного середовища ускладнює формування мотиваційних механізмів використання інноваційних стратегій підприємствами і є гальмуючим фактором сталого розвитку. На різних етапах розвитку необхідна відповідна інноваційна політика, зміст якої має змінюватися відповідно до ступеня наближення до середньосвітового рівня сталого розвитку держави та формування громадянського суспільства. Наукова новизна результатів полягає у виявленні окремих проблем інноваційного забезпечення сталого розвитку, поглибленні аналізу стану державної інноваційної політики в контексті вимог сталого розвитку держави, поданні методологічних положень щодо вдосконалення інноваційної політики, визначенні та характеристиці етапів формування суспільства сталого розвитку.