Творча спадщина Олександра Довженка як одна з найважливіших проблем сучасної філологічної науки. Дослідження естетичних засад художнього освоєння фольклору. Формування інтересу письменника до народного життя. Еволюція національного світогляду митця.
Аннотация к работе
Національний педагогічний університет імені М.П.Робота виконана на кафедрі української літератури Сумського державного педагогічного університету імені А.С. Науковий керівник: доктор філологічних наук, професор ХРОПКО ПЕТРО ПАНАСОВИЧ, Національний педагогічний університет імені М.П.Драгоманова, завідувач кафедри української літератури Офіційні опоненти: доктор філологічних наук, професор СЕМЕНЮК ГРИГОРІЙ ФОКОВИЧ, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, завідувач кафедри історії української літератури ХХ ст. кандидат філологічних наук, доцент КОВАЛЬЧУК ГЕННАДІЙ СТЕПАНОВИЧ, Глухівський державний педагогічний інститут імені С.М.Сергеєва-Ценського, доцент кафедри української літератури Захист відбудеться 31 жовтня 2000 року о _1430__ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.053.04 в Національному педагогічному університеті імені М.П.Драгоманова (01601, м. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова, 01601, м.На сьогоднішній день порівняно добре і ґрунтовно вивчено життєвий шлях О.Довженка, проведено цілісний аналіз його творчості, яка була відкрита для науковців, широкого загалу читачів. Неопублікована частина спадщини, неможливість вповні ознайомитися з листами, щоденниковими записами письменника стали причиною не лише викривлення істини, а й приписування митцеві того, що було невластиве його творчості. Такий підхід до вивчення фольклорних джерел творчості О.Довженка не дозволяє комплексно простежити еволюцію національного світогляду письменника від уявлень про людину, світ в цілому до розуміння ним соціальних та історичних катаклізмів своєї доби. Виникає необхідність дослідити фольклорно-філософський потенціал творів О.Довженка на національному ґрунті розуміння проблем добра й зла, щастя й горя, мети, смислу й цінності життя, людської долі, духовної, соціальної свободи особистості. Отже, актуальність дисертаційного дослідження зумовлена, по-перше, потребою докорінного перегляду методологічних засад вивчення творчості О.Довженка, по-друге, необхідністю вивчення окремих аспектів життєвої і творчої біографії письменника, яка донедавна залишалася зовсім невідомою для українських науковців-дослідників і широкого загалу читачів в Україні, по-третє, важливістю науково-теоретичного опрацювання проблеми художнього відображення соціальних конфліктів доби у творчості митця через психологічний світ особистості українця.У першому розділі “Кристалізація світогляду О.Довженка” досліджується процес формування й становлення світогляду письменника, його життєвих та художньо-естетичних смаків і уподобань, що відбувався на ґрунті пізнання й розуміння явищ дійсності, питань національної історії, психології і філософії, народної моралі, етики і естетики. Найпершим і справжнім вчителем О.Довженка, джерелом формування його характеру, світогляду, духовного натхнення були життя і праця на рідній землі. На ґрунті органічного звязку письменника з рідною землею, природою виросли почуття любові, віра в людину, її покликання і призначення на землі. О.Довженку важко було бачити занепад суспільства, духовно-інтелектуальну деградацію, фізичне винищення носіїв національної ідеї, про що свідчать листи до І.Соколянського, “Щоденник”, сама кіноповість “Земля”, проблемність якої повязана з долею України, зокрема трагедією українського народу - голодомором 1932-1933 рр., розкуркуленням хліборобів внаслідок колективізації і їх виселенням на далекі сибірські землі. У цьому процесі О.Довженко віднаходить позитивні якості й ознаки буття, риси характеру і вдачі українців, серед яких - органічний звязок душі і серця з навколишнім світом природи, рідною землею; увага до людської особистості; атмосфера сердечності, взаємоповаги, злагоди, душевної єдності і тепла, які панують в українській родині та у взаєминах між людьми; повага до традицій і слідування ним; глибока емоційність; патріотичний дух, оптимістична життєва філософія, громадянський обовязок перед Україною.