Історико-філософські основи і зміст поняття "національна психологія" у роботах В.С. Соловйова. Вплив ідей слов"янофілів і основні принципи формування національної психології, співвідношення національного і вселенського у теорії всеєдності В.С. Соловйова.
Аннотация к работе
Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філософських наук Проблеми національної психології у контексті теорії всеєдності В.С.Робота виконана на кафедрі філософії Дніпропетровського національного університету, Міністерства освіти і науки України. ГНАТЕНКО Петро Іванович, Дніпропетровський національний університет, завідувач кафедри філософії. ШЕВЧЕНКО Володимир Ісакович, Чернігівський державний інститут економіки і управління, завідувач кафедри філософії кандидат філософських наук, доцент Захист відбудеться “24” червня 2004 р. о 12:00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 08.051.11 при Дніпропетровському національному університеті Міністерства освіти і науки України за адресою: 49050, м. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Дніпропетровського національного університету за адресою: 49050, м.Становлення незалежної України в XXI столітті як складової частини цілісної світової системи, пошук національно-культурної і цивілізаційної ідентичності, глобалізація соціально-економічного і суспільно-політичного життя висувають на перший план проблеми національної психології, що мають важливе значення в розробці нових принципів співіснування народів і цивілізацій. Соловйов прагнув перебороти націоналізм і вивести націю з атмосфери замкнутості і спрямованості на себе на простори відкритості і любові по відношенню до інших народів. З цією метою він вносить у поняття “національна психологія” новий зміст: прогресивного розвитку національної самосвідомості, всесвітньої інтеграції народів, що має значення не тільки для практики побудови суспільного життя, але і для розвитку теорії та історії філософії. Соловйова як до предмета історико-філософського дослідження має особливе значення, тому що в них відображається ідея вибору нації на користь всесвітнього чи свого, національного; добра чи зла; невизначено-абстрактного Боголюдства чи Бога. Соловйова, перш за все, привертає практичний зміст проблем національної психології: пошук досконалих форм солідарності націй, привнесення гуманістичних принципів у національну ідею, прийняття передових ідей західноєвропейського просвітництва і досягнень науки, свобода духовного розвитку.У вступі обґрунтовано актуальність досліджуваної теми, показано звязок роботи з науковою темою кафедри філософії Дніпропетровського національного університету; визначено мету і завдання, обєкт, предмет дослідження; розкрито його теоретико-методологічна основа; сформульовано основні положення наукової новизни; указується науково-практичне значення одержаних результатів, відзначається апробація результатів дисертаційної роботи.Соловйова на проблеми національної психології у контексті його ідеї вселенської єдності націй ще не були предметом спеціального дослідження. Соловйова в питанні визнання за росіянами особливого складу характеру і відзначив, що головною ланкою його філософії, в якій поєднуються увесь світ і всі народи, є релігія. Соловйова, у XX і XXI століттях має доленосний характер для українців, які в межах значних здобутків самостійної держави бажають осмисленння ідеї своєї нації, свого характеру, співвідношення своєї нації з іншими. Третій розділ “Універсалістські принципи філософії Володимира Соловйова у національній психології” присвячено дослідженню природи, специфічних особливостей і концептуальних основ національної психології у філософії В.С. Соловйова. Соловйова через принципи, що у синтезі науки, філософії та релігії відтворюють єдність буття нації, як “емпіричного організму”, наділеного самосвідомістю, почуттями, волею, характером, та “тіла містичного”, із його прагненням боголюдської єдності.