Процес розвитку музичної освіти і виховання на західноукраїнських землях від окупації їх Австрією до 1848 р. Музично-педагогічні ідеї композиторів, шляхи творчого використання їх в сучасній школі. Педагогічний аналіз підручників і збірників з музики.
Аннотация к работе
Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук Проблеми музичного виховання школярів у діяльності західноукраїнських композиторівРобота виконана в Прикарпатському університеті імені Василя Стефаника, Міністерство освіти України Науковий керівник доктор педагогічних наук‚ професор Черпінський Микола Васильович Київська медична академія післядипломної освіти ім.П.Л.Щупика, завідувач курсу педагогіки і психології Офіційні опоненти доктор педагогічних наук‚ професор‚ член-кореспондент АПН України‚ дійсний член Міжнародної Академії Людини Захист відбудеться "28" грудня 1998 року о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К.20.051.01 у Прикарпатському університеті ім.В.Стефаника за адресою: м.Івано-Франківськ‚ вул.Шевченка‚57.Особливий інтерес у цьому плані викликає історія музичної освіти в Західній Україні‚ де в різні історичні періоди‚ в умовах іноземної окупації‚ було нагромаджено позитивний досвід музичного навчання і виховання. Це стосується, зокрема, другої половини ХІХ - початку ХХ сторіччя‚ коли на західноукраїнських землях‚ що перебували на той час під владою Австро-Угорської імперії, відбувалися активні процеси національно-культурного відродження, які зумовили появу великої кількості композиторів. Композитори робили все для того, щоб музичне виховання відбувалося на національному грунті, а такі проблеми‚ як зєднання навчання з життям, розвиток музичних і творчих здібностей, єдності ідейного й естетичного виховання, формування в дітей здатності до емоційного сприймання музики, закріплення теоретичних знань на практиці та інші‚ позитивно вирішувалися ними і знайшли своє продовження і розвиток у педагогічній діяльності західноукраїнських композиторів першої половини ХХ сторіччя. Питання, повязані з діяльністю і творчим доробком композиторів другої половини ХІХ - початку ХХ сторіччя‚ знайшли помітне місце і в науково-публіцистичних працях західноукраїнських митців першої половини ХХ сторіччя (до 1939 року). В українській науці радянського періоду проблема музичної діяльності західноукраїнських композиторів другої половини ХІХ - початку ХХ сторіччя знайшла своє відображення у працях М.Білинської‚ І.Гриневецького‚ М.Загайкевич‚ С.Павлишин, в наукових статтях Й.Волинського, Р.Горака‚ Л.Мазепи‚ С.Процика, Л.Ханик, в дисертаційних роботах М.Білинської‚ Й.Волинського‚ Л.Мазепи‚ С.Павлишин‚ Т.Старух‚ Л.Ханик‚ Є.Штейнберг, у підручниках з історії української музики та іншій музикознавчій літературі.У першому розділі - "Теоретичний аналіз становлення і розвитку музичного виховання в Західній Україні (1772 - 1903)" - встановлено‚ що основною причиною‚ яка мала вирішальний вплив на формування музичного виховання школярів у Західній Україні‚ був процес національно-культурного відродження на західноукраїнських землях‚ внаслідок якого уже у 1828 році в Перемишлі була заснована перша українська музична школа. Таким закладом і стала українська школа в Перемишлі‚ яка перетворилася у своєрідний національний центр‚ де створилися необхідні передумови для початку організованої педагогічної праці і подальшого розвитку музичного виховання в Західній Україні. Незважаючи на несприятливу ситуацію‚ яка склалася в цій галузі - постійна практика жорстоких утисків і зловживань‚ відверте нехтування здобутками української музики‚ - визначні діячі першої половини ХІХ сторіччя‚ серед яких зявляються і композитори‚ домагаються помітних успіхів у питаннях мистецького навчання та виховання. Встановлено‚ що основними напрямками діяльності композиторів‚ які сприяли розвитку музичного виховання в Західній Україні‚ були їх педагогічна‚ видавнича‚ публіцистична праця і концертна діяльність. Відзначено‚ що поява великої кількості композиторів‚ які своє життя присвячують розвиткові українського музичного мистецтва і‚ зокрема‚ формуванню національних основ музичного виховання‚ було‚ передусім‚ зумовлено суспільно-політичними‚ культурно-освітніми і професійними факторами.Зокрема‚ в процесі дослідження педагогічної спадщини В.Матюка значна увага приділяється аналізу таким його виданням: "Руський співаник для шкіл народних"‚ "Малий катехиз музики"‚ "Боян"‚ "Короткий начерк науки гармонії і композиції"‚ "Пісні до пресвятої Богородиці"‚ "Пісні церковні різних авторів‚ переложені на жіночий хор"‚ "Коляди"‚ "Церковно-народний співаник"‚ "Співаник церковно-народний для шкіл народних". Дисертант дійшов висновку‚ що педагогічна спадщина А.Вахнянина‚ повністю підпорядкована цілям національного виховання‚ значною мірою компенсувала відсутність музичного навчального матеріалу для дітей і була вагомим внеском у теорію і практику музичного виховання школярів.