Проблеми кримінального права України: теорії причинного зв’язку - Курсовая работа

бесплатно 0
4.5 120
Встановлення причинного зв"язку між суспільно небезпечним діянням і певними змінами, яке воно створило в реальному світі. Його значення для притягнення до кримінальної відповідальності та вплив на кваліфікацію злочину та розмір призначеного покарання.


Аннотация к работе
Кримінальне право України на тему: Проблеми кримінального права України: теорії причинного звязкуАктуальність дослідження причинного звязку визначається відсутністю єдиного підходу до визначення цієї дискусійної категорії, та відсутністю єдності тлумачення визначення причинного звязку. Перед наукою кримінального права стоїть завдання розвязати проблему причинного звязку між суспільно небезпечними діяннями людини і наслідками такого діяння (обєктивний критерій), повязуючи з волею цієї людини, з її можливістю або неможливістю передбачати наслідки свого діяння та бажанням або небажанням певних наслідків від вчинення такого діяння (субєктивний критерій).Під причинною зазвичай розуміють звязок, однієї зі сторін якої (причина) породжує іншу сторону (наслідок). Під причиною розуміється явище, що закономірно, з внутрішньою необхідністю породжує інше явище, яке розглядається як слідство. Кожне явище має причину в інше або інших і саме породжує ряд інших явищ. У загальному взаємодії причина і слідство знаходяться в динамічному співвідношенні: усяка "причина" у той самий час може бути і "слідством" (наслідком), усяке "слідство" може бути "причиною" нового явища. Причина й умови не тотожні, але між ними існує глибокий діалектичний звязок: усяка причина у визначеному відношенні є умовою, а всяка умова в іншому відношенні може бути причиною.Для визнання причинного звязку необхідно було, щоб смерть настала до закінчення «критичних днів» (цей термін зазвичай становив 40 днів) після нанесення поранення [4, с. Одним з основоположників цієї теорії вважається німецький юрист Бурі, який наприкінці 60-х - початку 70-х рр. минулого століття опублікував ряд праць, присвячених питанню про причинного звязку [4, с. Піонтковський стверджував, що не існує взагалі ніякої спеціальної теорії причинності позитивізму, розглядати теорію conditio sine qua non можна лише або в рамках механістичного матеріалізму, коли причинний звязок розглядається як обєктивне явище, або в рамках ідеалістичного вчення про причини, або як результат непослідовного їх змішання. Заперечення цивілістів проти теорії conditio sine qua non були ослаблені в галузі кримінального права, тому що тут відповідальність передбачає встановлення вини особи у вчиненні злочину і відповідає за віддалені наслідки дій, які не могли бути передбачені особою. Так, якщо кому-небудь була навмисно завдано тяжку шкоду здоровю, і він загинув під час автомобільної катастрофи, коли його везли до лікарні, то з точки зору теорії, що розглядається в наявності причинний звязок між діями особи і смертю потерпілого (судова практика на заході зазвичай визнає , що з відповідальності за кваліфікований за наслідками умисний злочин не потрібно винного відношення особи до цих наслідків), все ж прихильники не пропонують в цьому випадку залучати за вчинення кваліфікованого виду умисного злочину.Трайніним пропонувалася точка зору, відповідно до якої причинний звязок у кримінальному праві має двояке значення: як підстава кримінальної відповідальності і як елемент складу злочину, аргументи що він приводить у підтвердження своєї теорії: на його думку, кримінальна відповідальність має дві підстави: винність і причинність: "У кримінальному праві відповідальність спочиває на двох однаково необхідних основах: обєктивній підставі - причинного звязку, і субєктивній підставі - вини" [8, с. Причинний звязок він розглядає не тільки як обєктивну підставу відповідальності і як обєктивний її критерій: дія особи, що утворило головну причину суспільно-небезпечного результату при інших рівних умовах повинна тягнути за собою велику кримінальну відповідальність, чим дія особи, що грала другорядну роль у заподіянні цього результату теорія розподілу причин і причинних звязків по ступеню заподіяння. В.Н.Кудрявцева: "Значення причинного звязку в праві визначається тим, що він є елементом складу злочину, а при відсутності хоча б одного з елементів складу не може наступити кримінальна відповідальність." В цьому і полягає значення причинного звязку для кримінальної відповідальності і її вплив на останню. Значення причинного звязку, як елемента складу злочину, припускає її значення і для кримінальної відповідальності: за допомогою складу злочину вона стає підставою кримінальної відповідальності. Злочини з "формальним" складом відрізняються від злочинів із "матеріальним складом не тим, що вони не тягнуть за собою наслідків, а лише тим, що їхнє настання або не настання не мають значення для кваліфікації в злочинах із "матеріальним" складом і - навпаки.Досягненню цих цілей може сприяти лише таке покарання, що строго відповідає ступеню суспільної небезпеки злочину, особистості винного і всіх обставин справи - економія кримінальної репресії. Будь-який злочин обумовлений множиною чинників субєктивного й обєктивного характеру, кожний із який потребує ретельного аналізу і правильної оцінки з боку суду при рішенні питання про покарання.

План
Зміст

Вступ

Розділ 1. Поняття причинного звязку

1.1 Філософське поняття причинного звязку

1.2 Поняття причинного звязку в кримінальному праві

Розділ 2. Кримінально-правове значення причинного звязку

2.1 Значення причинного звязку та вплив причинного звязку на кваліфікацію злочинів

2.2 Значення причинного звязку для призначення покарання і його вплив на розмір призначеного покарання

Висновок

Список використаної літератури
Заказать написание новой работы



Дисциплины научных работ



Хотите, перезвоним вам?