Кримінально-правова характеристика шахрайства з фінансовими ресурсами, зміст елементів і ознак складів цього злочину. Практичні рекомендації для правильного застосування відповідних кримінально-правових норм в слідчій, прокурорській та судовій практиці.
Аннотация к работе
АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наукЗ дисертацією можна ознайомитися у науковій бібліотеці Київського національного університету імені Тараса Шевченка (01033, м. У дисертації здійснено кримінально-правову характеристику шахрайства з фінансовими ресурсами (ст. Вперше на рівні монографічного дослідження комплексно розглядаються питання кваліфікації шахрайства з фінансовими ресурсами за чинним КК України. Як результат аналізу обєктивних і субєктивних ознак складу даного злочину, у роботі сформульовані практичні рекомендації для правильного застосування відповідних кримінально-правових норм в слідчій, прокурорській та судовій практиці, а також висловлені пропозиції щодо вдосконалення кримінального законодавства, зокрема, пропонуються власна редакція статті 222 КК України і зміни до ст. 222 УК Украины комплексно рассмотрены такие уголовно-правовые категории, как “мошенничество”, “предмет мошенничества с финансовыми ресурсами”, “средства мошенничества с финансовыми ресурсами”; д) предложено собственное понимание термина “материальный ущерб”, под которым автор предлагает понимать имущественный вред, включающий в себя не только стоимость, как правило, потерянного имущества, а также, в отдельных случаях, и неполученные доходы.Діяльність окремих субєктів господарської діяльності інколи спрямовується не на задоволення зростаючих потреб суспільства, а на особисте, при тому, як правило, незаконне збагачення за рахунок порушення прав і законних інтересів інших учасників господарської діяльності. Так, за даними офіційної статистики, за 1999 рік органами внутрішніх справ зареєстровано 4 060 злочинів у сфері господарювання, з них у фінансово-господарській сфері - 925 злочинів (у тому числі у банківській сфері - 722 злочини). А вже у 2000 році на прохання Голови Національного банку України, стурбованого рішенням Координаційного комітету по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю при Президентові України від 17 липня 2000 року, в якому зазначалося, що лише за 6 місяців 2000 року викрито 3 400 злочинів у банківській сфері, у Верховному Суді України було спеціально проведено узагальнення судової практики в справах про такі злочини. Крім того, як свідчить практика, останнім часом, поряд з традиційними способами вчинення злочинів у сфері економіки, в характері злочинних посягань відбулися радикальні зміни, а з появою нових форм фінансового забезпечення господарської діяльності виникли нетрадиційні прийоми злочинного втручання в таку діяльність. Лише останнім часом, що обумовлено переходом до ринкової економіки і формуванням відповідної системи законодавства у сфері господарської діяльності, в тому числі кримінального, серед вчених - юристів почалися дискусії з приводу самого поняття шахрайства з фінансовими ресурсами та питань застосування відповідних кримінально-правових норм на практиці.Шахрайство з фінансовими ресурсами є злочином у сфері господарської діяльності, який входить до групи суспільно-небезпечних діянь, що посягають на кредитно-фінансову систему України, а його безпосереднім обєктом є фінансова діяльність органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим чи органів місцевого самоврядування, банків або інших кредиторів, яка здійснюється ними у сфері господарської діяльності з приводу надання субєктам цієї діяльності фінансової допомоги, кредитування та пільгового звільнення від оподаткування. Діяння, спрямовані на незаконне одержання фінансових ресурсів, знижують ефективність функціонування фінансово-кредитної системи держави як важливого джерела фінансування економічного росту і виконання соціальних програм, позбавляють фінансової допомоги тих субєктів господарської діяльності, які її насправді потребують і намагаються отримати у законному порядку. Отже, шахрайство з фінансовими ресурсами в цілому посягає на таку соціальну цінність, як власність, оскільки регламентований законодавством порядок надання кредитів забезпечує здійснення власником своїх повноважень на безпечне розпорядження належними йому на праві власності фінансовими ресурсами, а надання субсидій, субвенцій, дотацій чи пільг щодо податків - забезпечує здійснення цих повноважень щодо державного, комунального чи приватного майна або порядку формування державного чи комунального майна (у ситуації з наданням пільг щодо податків) уповноваженими на такі дії відповідними органами та їх службовими особами. 222 КК України, яка не відповідає змісту її диспозиції, адже вчинення будь-яких дій з фінансовими ресурсами знаходиться за межами складу даного злочину, та перенести момент закінчення цього злочину на момент фактичного одержання фінансових ресурсів.