Проблеми корекційної педагогіки у творчій спадщині І.О. Сікорського - Автореферат

НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ Робота виконана у Національному педагогічному університеті імені М.П. Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор, Шеремет Марія Купріянівна, Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова, заступник директора з наукової роботи Інституту корекційної педагогіки та психології, завідувач кафедри логопедії. доктор медичних наук, професор, Морозов Олександр Михайлович, Національна академія Служби безпеки України, професор кафедри СК-11; Захист відбудеться “23” вересня 2009 р. о 16:30 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.053.14 у Національному педагогічному університеті імені М.П.У їх дослідженнях вивчалася історія становлення і розвитку окремих напрямків корекційної освіти дітей дошкільного та шкільного віку з різними психофізичними порушеннями. Особливе місце серед провідних діячів освіти і науки, насамперед, дефектологічної, належить українському вченому, психіатру, педагогу, громадському діячу Івану Олексійовичу Сікорському. Він залишив велику психолого-педагогічну спадщину, в якій вперше обґрунтував необхідність пошуку причин порушень психофізичного розвитку у дітей та умов, що сприяють попередженню їх виникнення у процесі навчання й виховання. Обєктивна потреба проаналізувати науково-педагогічну спадщину вченого й досвід науково-практичної діяльності стали провідним мотивом для вивчення цієї проблеми на рівні кандидатської дисертації, що дозволило нам визначити тему дослідження, а саме “Проблеми корекційної педагогіки у творчій спадщині І. О. Сікорського в теорію і методику навчання та виховання осіб з порушеннями психофізичного розвитку, визначити можливості їх впровадження в сучасну практику національної системи спеціальної освіти.6 витоки його громадської діяльності; простежено основні етапи життєвого і творчого шляху та основні тенденції, закономірності й особливості становлення і розвитку корекційних освітніх закладів для осіб з психофізичними вадами в Україні на початку ХХ століття. Прогресивними діячами науки, педагогами, лікарями, психологами вироблялося нове бачення вимог до підготовки вчителів, вихователів для спеціальних закладів. Пошуки нових ідей навчання й виховання знайшли реалізацію у відкритті, за ініціативи Фребелівського педагогічного товариства, в 1907 році Київського Фребелівського педагогічного інституту, завданням якого було втілення наукових принципів психологічного і всебічного вивчення дітей та пошуків нових методів виховання. Сікорського щодо необхідності науково-професійної підготовки педагогів для даних категорій осіб була значним громадсько-соціальним явищем в Україні в першому десятиріччі ХХ століття, завдячуючи якому вдалося привернути увагу громадськості до проблем як загальної, так і корекційної освіти. Сікорський ставив перед собою завдання не просто розробити нові принципи психології та педагогіки, але зробити так, щоб те знання, що нагромадила психологія та педагогіка, у єдності, в обєднавчому змісті нової науки, стало доступним широким шарам інтелігенції й послужило справі виховання нового людського суспільства й стало основою та фундаментом для нових психологічних та педагогічних течій, справою яких є повернення до суспільства таких його членів, які весь час ігнорувалися ним.Сікорського в дефектологічну теорію та практику навчання й виховання осіб з вадами психофізичного розвитку, розкриваються перспективи подальшого, більш поглибленого вивчання психолого-медико-педагогічної спадщини вченого. Сікорський уперше в світовій практиці поклав в основу наук, що вивчають дитячу патологію й психологію, цілісний антропологічний підхід і вказав на взаємозвязок медико-психологічних і педагогічних аспектів у практиці навчання та виховання даної категорії дітей. При взаємодії суміжних з педагогікою наукових галузей знань, що включають психологію й медицину, Сікорський вважав за доцільне створити корекційну дисципліну (дефектологію), як “суміжну галузь знань”, де взаємно перетинаються педагогічні й психіатричні аспекти. Сікорський стояв біля витоків того напрямку в педагогіці, психології, психіатрії й дефектології, який відмовився від вузькофункціонального, вузькомедичного аналізу як норми, так і патології дитинства й ґрунтувався на моністичному підході з позицій медичної й педагогічної антропології. Сікорський став одним з перших представників вітчизняної психології й психіатрії, які правильно оцінили перспективи, що відкриваються інтегрованою наукою про теорію та практику навчання й виховання аномальних осіб (тобто, дефектологією) для медичних і психолого-педагогічних дисциплін.Корнєв// Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова: зб. наук. праць (Серія 19 “Корекційна педагогіка та психологія”).-К.: НПУ імені М. П. Драгоманова: зб. наук. праць (Серія 19 “Корекційна педагогіка та психологія”).-К.: НПУ імені М. П. Драгоманова: зб. наук. праць (Серія 19 “Корекційна Драгоманова: зб. наук. праць (Серія 19 “Корекційна педагогіка та психологія”).-К.: НПУ імені М. П.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТОсновний зміст роботи відображено у таких публікаціях автора: