Етапи формування гуманітарної освіти Гімназії вищих наук. Основні компоненти етнокультурного простору Ніжина як джерела творчих витоків Гоголя. Особливості літературної підготовки письменника. Дискурсивні компоненти Гімназії в спадщині письменника.
Аннотация к работе
Проблеми формування творчої особистості Миколи Гоголя і дискурс гімназії вищих наук у його художній спадщиніУ гоголезнавстві склалося декілька напрямків вивчення творчого і життєвого шляху Миколи Гоголя, до осмислення яких залучалися представники різних наукових шкіл. Вивчення творчості Гоголя крізь призму біографії, зосереджене на дослідженні психологічних основ його творчої індивідуальності та усвідомленні духовно-релігійних шукань, привертало увагу І. О. Десницького щодо формування світоглядних і творчих засад Гоголя у гімназичні роки залишалися без належної уваги. Гімназія, як осередок культурного життя Ніжина і ключовий фактор у становленні особистостей вихованців, до яких належав і Гоголь, зберігала роль одного з визначальних чинників творчої свідомості, дискурсивно виявившись - із різною мірою інтенсивності у різні періоди діяльності - у його творах. Обраний напрям дослідження покликаний заповнити окремі лакуни, уточнити факти, що сприятиме формуванню неупередженого, позбавленого ідеологічних нашарувань радянської доби погляду на ніжинський період як один із ключових чинників становлення Гоголя, окресленню ейдологічної присутності Гімназії вищих наук у його художньому світі.Аналіз рецепції Гімназії вищих наук у біографічному дискурсі Гоголя, починаючи з середини ХІХ ст., дає підстави говорити про неоднозначне ставлення гоголезнавців до Гімназії - від повного заперечення її впливу на Гоголя до визначення як негативного чи позитивного чинника у формуванні його творчої особистості. Накопичений гоголезнавством матеріал, нові архівні документи дають підстави сприймати ніжинський період як цілісний проміжок життя, протягом якого відбулося заледве не вирішальне формування людської і творчої особистості Гоголя. Орлая повязане вираження творчих здібностей вихованців Гімназії і Гоголя, виявом яких стали літературні гуртки та обєднання, виготовлення рукописних альманахів, художня творчість, аматорська театральна діяльність. У третьому підрозділі «Роль етнокультурного простору Ніжина у формуванні художнього світу Гоголя» зясовується комплекс питань, повязаних з увиразненням творчої особистості Гоголя. Дослідження етнокультурного середовища Ніжина з урахуванням особливої духовної атмосфери Гімназії дає вагомі підстави розглядати ніжинський період біографії Гоголя як визначальний у формуванні художньо-образного складу мислення, пробудженні творчого начала, що наклало відбиток на його творчість.