Обґрунтування організаційно-економічного механізму формування конкурентних переваг агропромислових підприємств. Структура нематеріальних конкурентних переваг підприємств. Місце та роль соціальної складової в розвитку конкурентних переваг підприємств.
Аннотация к работе
Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук Проблеми формування конкурентних переваг підприємств агропромислового комплексу в ринкових умовахДо глобальних проблем можна віднести підвищення рівня національної і міжнародної конкуренції при обмеженому і стандартизованому асортименті продукції, забезпечення конкурентоспроможності експортних операцій, залежність від дії інших підприємств. Забезпеченість унікальності підприємства може бути зумовлена особливістю та властивістю продукції, унікальністю сервісу, нематеріальними конкурентними перевагами підприємств. Проблеми розвитку конкурентних переваг агропромислових підприємств, їх складових розглянуто в роботах таких вітчизняних учених, як В.І. Мінливість і динамічні зміни зовнішнього і внутрішнього середовищ агропромислових підприємств, неоднозначність та масштабність впливу чинників на діяльність підприємств АПК, багатоаспектність складових їх конкурентоспроможності, недосконалість сучасних механізмів визначення резервів можливостей підприємств та діагностики їх конкурентних переваг нарівні з відсутністю адекватних організаційних механізмів формування конкурентних переваг в сучасних економічних умовах, необхідність розробки методичного забезпечення цього процесу, формування інструментарію підтримки конкурентоспроможності підприємств зумовили актуальність та практичну значущість обраного напряму дослідження. При проведенні дослідження були використані такі методи: наукової індукції та дедукції - при обґрунтуванні сутнісних характеристик і зясуванні економічної природи поняття "конкурентоспроможність" у сучасних умовах; історичний та логічний - для дослідження еволюції розвитку поняття конкурентоспроможності, конкурентних переваг та їх складових; абстрактно-логічний - для теоретичного узагальнення і формування висновків; порівняння і синтезу - для виявлення розвитку конкурентоспроможності підприємств; кореляційно-регресійного аналізу - для оцінки можливостей підвищення рівня якості продукції; інтегральної оцінки - для комплексної діагностики конкурентних переваг підприємств за розробленою автором процедурою і показниками та інші.У першому розділі "Теоретичні основи формування конкурентних переваг агропромислових підприємств" узагальнено теоретико-методологічні основи формування конкурентних переваг підприємств. Концепція формування конкурентоспроможності передбачає: використання загальних методологічних підходів і принципів до процесу формування й управління конкурентоспроможністю підприємства; обґрунтовування використання інструментарію формування конкурентоспроможності підприємств; конкурентоспроможність підприємства як взаємодію сукупності її елементів, кожен з яких характеризує його можливості, має внутрішню структуру й особливості; використання загальних і спеціальних функцій менеджменту, серед яких виділяється функція діагностики конкурентоспроможності підприємства; оцінку елементів, що становлять конкурентоспроможність. У другому розділі "Розвиток нематеріальних конкурентних переваг агропромислових підприємств" встановлено структуру нематеріальних конкурентних переваг підприємств. Проведене дослідження методів, способів і підходів до оцінки нематеріальних конкурентних переваг підприємства дозволяє одержати такі висновки: по-перше, методики оцінки нематеріальних конкурентних переваг підприємства розрізнені і характеризують різні аспекти; по-друге, наведені методики переважно орієнтовані на визначення вартості нематеріальних конкурентних переваг підприємства, ототожнюючи нематеріальні переваги з поняттям гудвіл; по-третє, сучасні підходи до оцінки не враховують вплив чинників зовнішнього і внутрішнього середовищ; по-четверте, способи визначення резерву розвитку нематеріальних конкурентних переваг підприємства вузько спрямовані, не повною мірою враховані складові нематеріальних конкурентних переваг; по-пяте, оцінки, наведені у фаховій літературі, загальнотеоретичні, не враховують галузевої специфіки та специфіки діяльності національних підприємств. Отже, відсутність одностайної загальноприйнятої методики діагностики як конкурентоспроможності підприємства, так і його нематеріальних конкурентних переваг обумовлює різні підходи до оцінки нематеріальних конкурентних переваг підприємств і вимагає розробки універсального способу проведення такої оцінки.Узагальнено теоретико-методологічні засади формування конкурентоспроможності підприємств та тлумачення дефініції "конкурентоспроможність підприємства", внаслідок чого виокремлено поняття "конкурентоспроможність підприємства", "конкурентні переваги" та визначено, що конкурентоспроможність підприємства є більш широким поняттям і включає багато сфер діяльності підприємства. На підставі проведеного дослідження запропоновано розглядати конкурентоспроможність підприємства як наявність у підприємства матеріальних і нематеріальних можливостей та ресурсів, умов, які забезпечують підприємству переваги і стійкий розвиток у довгостроков