Результати дослідження та пропозиції щодо вирішення деяких проблем ефективного використання трудових ресурсів на ринку праці України. Аналіз споріднених з трудовими ресурсами категорій робочої сили, економічної активності та зайнятості населення.
Аннотация к работе
ПРОБЛЕМИ ЕФЕКТИВНОГО ВИКОРИСТАННЯ ТРУДОВИХ РЕСУРСІВВін відображає реальне підвищення ролі людського фактору у виробництві, збільшення залежності результатів виробництва від якості трудового потенціалу, мотивації і характеру використання робочої сили в цілому та окремо кожного працівника. Перетворення, що відбуваються в Україні, серед багатьох напрямків реформування націлені, зокрема, на розвиток соціально орієнтованої економіки, центральне місце в якій відводиться людині з її потенціалом до праці, здатним бути корисним і приносити ефект суспільству в цілому. Тому проблеми ефективності використання трудових ресурсів і підвищення продуктивності праці є особливо актуальними за умов, коли в економіці не використовуються належним чином такі джерела оптимізації затрат праці, як модернізація виробництва, не здійснюється оцінка виробництва за критерієм працемісткості тощо. Проте, джерелами такого зростання в нашій країні, як і в будь-якій іншій системі, що починає своє відновлення, були в основному екстенсивні фактори: дозавантаження наявних виробничих потужностей, яке статистично збільшувало показники продуктивності праці та фондовіддачі, а також дія таких факторів, як знецінення національної грошової одиниці та вартості робочої сили, що фактично збільшило цінову конкурентоспроможність національного виробництва. В цілому, дані тенденції свідчать про те, що прискорене зростання продуктивності праці не супроводжувалось процесами, властивими розвиненим країнам, де зміна динаміки розвитку відбувається за умов впровадження у виробництво нових високих технологій, нових робочих місць тощо.Отже, основи економічного механізму державного регулювання зайнятості базуються на системі науково-обґрунтованих та взаємоповязаних соціально-економічних і організаційно-управлінських рішень, розроблених з позицій інтересів населення щодо забезпечення його життєдіяльності. Стрижнем обґрунтування ринкових регуляторів, як і в цілому формування державної політики зайнятості та ефективного використання трудових ресурсів на ринку праці, має стати концепція формування ринку праці в Україні. У сфері зайнятості, зокрема, концепція має передбачати етап для створення умов більш високого і стабільного рівня зайнятості шляхом стимулювання попиту на робочу силу та її задоволення. При її розробці потрібно враховувати і ментальність нашого суспільства, зорієнтованого за багато попередніх десятиліть на необхідність соціальної підтримки з боку держави при вирішенні питань працевлаштування та перерозподілу робочої сили, а також відсутність у більшості верств населення інших засобів існування, крім особистої праці у сфері виробництва, яка дає змогу вижити у вирі ринкових відносин. Механізм зайнятості та подолання безробіття, виходячи з цього, повинен мати соціально-орієнтовану спрямованість і передбачати регулювання державою основних процесів відтворення та ефективного використання трудових ресурсів.