Огляд принципу подолання розбіжностей унаслідок виявлення та усвідомлення спільних інтересів. Виявлення терпимості і толерантності як засобів гармонізації інтересів у гетерогенному суспільстві, передумови досягнення загальнонаціональної консолідації.
Аннотация к работе
Проблеми досягнення консенсусу між державою і суспільством на підставі терпимості й толерантностіДосягнення консенсусу між державою і суспільством може бути визначене як помякшення конфлікту між «низами» та «верхами» на засадах терпимості й толерантності. Завдяки цьому терпимість і толерантність виявляються засобами гармонізації інтересів у гетерогенному суспільстві, передумовою досягнення загальнонаціональної консолідації. Problems consensus between state and society based on tolerance and tolerance Consensus between state and society can be defined as mitigating the conflict between the "lower ranks” and "top” on the principles of tolerance and tolerance. Tolerance determines the ability of the subject to respond to any adverse factor given the lack of hostility against "not his." This tolerance and tolerance are means of harmonization of interests in a heterogeneous society, a prerequisite for achieving national unity.Толерантність сприяє репрезентації специфічних інтересів різноманітних меншин, груп, спільнот і трансформації цих інтересів у площину політичної практики. Реалізація принципу толерантності для досягнення консенсусу всередині держави і суспільства з метою помякшення конфлікту між “низами” та “верхами” передбачає ситуацію створення умов (зокрема - ідеологічними й силовими засобами) раціонально-критичного, аргументованого дискурсу, спрямованого на досягнення взаємоприйнятної угоди, договору, що мав би чинні нормативно-стримувальні наслідки. Отже, толерантність як умова досягнення консенсусу всередині держави і суспільства нині найчастіше розглядається на тлі загальної стратегії, спрямованої на раціональне подолання зіткнень суперечностей у разі виникнення соціального конфлікту. В основі такого сприйняття ситуації толерантності прихована надія подолати конфлікт на спільній основі інтелектуального зусилля до толерантності, зокрема - групового раціонально-вольового самостримання [7]. Засоби помякшення конфлікту між “низами” та “верхами” всередині держави і суспільства, на наш погляд, відповідають загальним методам урегулювання відносин між конфліктуючими сторонами шляхом застосування стратегії консенсусу: технології й методи, які ґрунтуються на принципах “чесних переговорів” та виключають можливість застосування нечесних кроків, щоб запобігти перетворенню політико-правових конфліктів на некеровані деструктивні процеси.
План
Зміст толерантності визначається спрямованістю на пошук консенсусу між різними сторонами / партнерами.