Вивчення соціально-психологічної адаптації молодших підлітків. Особливості навчання при переході з початкової школи в середню. Дослідження соціально-психологічної адаптації молодших підлітків до умов навчання в середній ланці загальноосвітньої школи.
Аннотация к работе
Сьогоднішня школа не в змозі успішно вирішувати поставлені перед нею завдання без урахування інтенсивності, конструктивності, тривалості, «хворобливості» адаптаційних процесів, що відбуваються у школярів, їхніх батьків, вчителів. Надзвичайно складним є період переходу школярів з початкової школи в основну: предметне навчання, ускладнення навчального матеріалу, змінюється учительський склад, висуваються більш високі вимоги до навчальної діяльності школярів, зростання числа педагогів - все це знижує працездатність, підвищує тривожність, викликає стан фрустрації. У школі проблема адаптації частіше асоціюється з навчанням першокласника, рідше - у звязку з переходом в середня ланка і ще рідше - з переходом у старші класи. На складність і значимість періоду, повязаного з адаптацією дитини до умов шкільного середовища, вказують дослідження, проведені в області психології, педагогіки, медицини, фізіології, теорії і методики фізичного виховання, соціології та ін. Визначення обєкта, предмета і мети дослідження, попереднє вивчення психолого-педагогічної літератури дозволили сформулювати робочу гіпотезу: адаптація учнів при переході з початкової до основної школи буде ефективна за умови впровадження системи науково-методичних рекомендацій призначених вчителям і психологам щодо адаптації молодшого підлітка до навчально-виховного процесу в середній ланці загальноосвітньої школи.Отже, адаптація є відповідна з особливостями обєкта і середовища її проживання систему ознак, здатну реалізувати його (обєкта) цілі в цьому середовищі, створену і створювану у відповідь на дійсні та можливі дії факторів. Грибів виявив співвідношення категорій "рівновагу", "гомеостазіс", "організм", "середовище" через категорію "адаптація": поняття "адаптація" є опосередкованим ланкою між обєктами "організм" і "середовище" і між процесами "рівновагу" і "гомеостазіс ". Сам же цей процес є механізм забезпечення гомеостазису, тобто процесу, що забезпечує рівновагу між організмом і середовищем". Оскільки існує, на наш погляд, ще одна важлива точка зору на адаптацію як на процес взаємодії субєкта й обєкта, субєкта і субєкта , в результаті якого неминуче відбуваються зміни в обох взаємодіючих частинах. Бал зазначає, що якщо мова йде про акомодації, тобто адаптація розглядається у вузькому сенсі, тоді можливе використання виразу "адаптація до середовища", але коли адаптація характеризується в широкому сенсі, слід застосовувати термін "адаптація в середовищі".Труднощі, що виникають у дітей при переході в середні класи, можуть бути повязані також з певною деіндивідуалізацією, знеособлюванням підходу педагога до школяра. Труднощі можуть бути також повязані з несформованістю необхідних розумових дій та операцій - аналізу, синтезу, з поганим мовним розвитком, вадами розвитку уваги і памяті. Оскільки в житті дітей цього віку значне місце ще займає гра, розвиток цих процесів спочатку краще проводити на позанавчальному матеріалі, або у ситуації, відмінній від навчальної, що успішно можуть робити і батьки. Таке ставлення до власних можливостей створює сприятливі умови для розвитку здібностей, умінь, інтересів школяра, так як для цього виявляється важливим по суті те, щоб заняття викликало у десятирічного школяра позитивні емоційні переживання (а якщо згадати, що діти в цей період характеризуються в основному життєрадісним настроєм, то завдання видається ще більш простим). Загальне позитивне ставлення до себе і уявлення про свої можливості, що не спираються на оцінку своєї реальної успішності, нерідко призводять до того, що діти охоче беруться за безліч справ, будучи впевнені, що вони зможуть це зробити, але при перших проблемах кидають, не відчуваючи при цьому особливих докорів сумління.Перехід з початкового в середню ланку традиційно вважається однією з найбільш педагогічно складних шкільних проблем, а період адаптації в 5 класі - одним з найважчих періодів шкільного навчання. Однак для визначення можливих шляхів і засобів вирішення проблем «перехідного періоду» необхідно визначити, які психологічні новоутворення молодшого школяра - майбутнього пятикласника забезпечать успішну адаптацію до системи навчання в середній ланці, створюючи також і перспективи подальшого особистісного розвитку. У психолого-педагогічній літературі часто школярам віку, перехідного з молодшої до середньої школи, приписують риси або десятирічних дітей (молодших школярів), або дванадцятирічних (підлітків). Шлях усвідомлення себе складний, прагнення знайти себе як особистість породжує потребу у відчуженні від усіх, хто до цього звично чинив на дитину вплив, і в першу чергу - від сімї, від батьків. Хоча мислення учнів цього віку ще не настільки абстрактно і системно, як у більш старших школярів, воно помітно відрізняється від мислення молодших школярів: воно рефлексивно, тобто учні здатні усвідомлювати процеси свого мислення, розумові, мовні і мнемонічні стратегії.У досл
План
Зміст
1. Огляд літератури з проблеми вивчення соціально-психологічної адаптації молодших підлітків до умов навчання в середній ланці загальноосвітньої школи
1.1 Вивчення соціально-психологічної адаптації молодших підлітків
1.2 Особливості навчання при переході з початкової школи в середню
1.3 Психологічні основи адаптації молодших підлітків до умов навчання
2. Дослідження соціально-психологічної адаптації молодших підлітків до умов навчання в середній ланці загальноосвітньої школи
2.1 Діагностика адаптації пятикласників на початку навчального року
2.1.1 Опис груп випробовуваних і методів дослідження
2.1.2 Аналіз результатів експериментального дослідження
2.2 Робота психолога з формування адаптації
2.3 Контрольна діагностика адаптації пятикласників в кінці навчального року