Вивчення сучасних тенденцій розвитку вітчизняного сільського господарства. Аналіз процесів формування та функціонування аграрного ринку. Аналіз проблеми адаптації аграрного сектору економіки щодо реалізації Угоди про зону вільної торгівлі України з ЄС.
Аннотация к работе
Проблеми адаптації аграрного сектору економіки до умов Угоди про зону вільної торгівлі Україна-ЄСПроцеси формування та функціонування аграрного ринку вже неможливо розглядати поза контекстом європейської інтеграції, яка відкриває для аграріїв нові можливості й дає значні шанси для освоєння глобального економічного простору з погляду забезпечення преференційного торговельного режиму, доступу до ресурсів, розширення географічної і товарної структури експорту та імпорту агропродовольчої продукції, подолання тарифних і нетарифних барєрів тощо. Саме при такій неоднозначній і ризикованій ситуації відбувається процес імплементації Угоди про зону вільної торгівлі (ЗВТ) між Україною та ЄС в аграрному секторі економіки. Справжньою історичною подією для України стала ратифікація Верховною Радою України та Європейським парламентом 16 вересня 2014 року Угоди про асоціацію України з ЄС, документа, який відкриває шлях країні до проведення всеосяжних реформ за європейськими моделями розвитку. Економічний зміст реформ закладено в економічній частині цієї угоди, а саме в Угоді про ЗВТ, яка позитивно впливатиме на розвиток сільськогосподарської торгівлі й додаватимуть імпульсу для подальшої конкуренції та розширення присутності вітчизняних товаровиробників на європейських ринках, а отже, сприятиме глибшій інтеграції аграрного сектору до глобального економічного простору. Для аграрного сектору економіки України імплементація Угоди про ЗВТ - це початок нового етапу співпраці з ЄС, яка охоплює широке коло найчутливіших питань, які стосуються, зокрема: сучасного розвитку сільськогосподарського виробництва на засадах сталості, підвищення інституційного потенціалу на центральному та місцевому рівнях, взаєморозвитку політик у сфері сільського господарства й розвитку сільських територій, підвищення конкурентоспроможності сільськогосподарського сектору, ефективності та прозорості ринків, поширення знань, сприяння розробці й запровадженню інновацій, поліпшення якості продукції через відповідні заходи в галузі стандартизації, вимог до виробництва і схем контролю якості тощо [2, с.