Визначення таких понять, як проблеми та прогалини в національному й міжнародному трудовому праві. Основні види цих проблем, важливість їх вирішення. Проблема співвідношення рішень Європейського суду з прав людини із системою національного трудового права.
Аннотация к работе
Проблеми и прогалини в національному та міжнародному трудовому праві адвокат Чижмарь Ю.В.Під час взаємодії національного й міжнародного трудового права часто виникає проблема щодо регулювання їх співвідношення через прогалини та неточності в актах трудового законодавства, проблема застосування практики міжнародних судів, невідповідності міжнародних нормативно-правових актів основним міжнародним стандартам праці тощо. Проблеми міжнародного та національного трудового права - це стан системи нормативно-правових актів міжнародного й національного трудового права, а також їх співвідношення, за яких виникають труднощі із застосуванням конкретної норми або низки норм на практиці з метою досягнення завдань, задля яких існують відповідні нормативно-правові акти й відповідний стан потребує усунення (з точки зору практики), а також стан системи наукових знань та їх співвідношення, за якого відповідні елементи такої системи не узгоджуються один з одним і не дозволяють узгодити думки або чітко сформулювати концепції та відповідний стан потребує додаткових досліджень, розробок, вивчень (з точки зору науки). № 175 (далі - Конвенція): «Передбачені законом системи соціального забезпечення, які охоплюють осіб, зайнятих професійною діяльністю, повинні бути пристосовані таким чином, щоб працівники, зайняті неповний робочий час, користувалися умовами, еквівалентними тим, якими користуються працівники, які є зайнятими повний робочий час та перебувають у схожій ситуації; ці умови можуть визначатися пропорційно тривалості робочого часу, внескам чи заробіткам, іншими методами, що відповідають національному законодавству й практиці» [1]. Таким чином, особа, права якої визначено аналізованою нормою шляхом покладення на державу обов’язку щодо їх забезпечення в належний спосіб, матиме обмежену можливість способів захисту своїх прав, оскільки зобов’язати державу прийняти той чи інший закон у тому чи іншому вигляді національні суди зазвичай не можуть. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» національні суди застосовують практику ЄСПЛ як джерело права [2].