Аналіз проблематики і художніх особливостей прозової спадщини М. Старицького. Основні чинники його світогляду і творчої системи, та роль у літературі. Співвідношення проблематики й поетики прози класика з літературним, суспільним контекстом його доби.
Аннотация к работе
Національна академія наук України УДК: 82.116.12 - 3 проблематика й особливості поетики романів і повістей михайла старицькогоРоботу виконано на кафедрі української літератури і компаративістики Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького. Науковий консультант - доктор філологічних наук, професор, член-кореспондент НАН України Мишанич Олекса Васильович, завідувач відділу давньої і класичної української літератури Інституту літератури імені Т.Г.Шевченка НАН України. Офіційні опоненти: доктор філологічних наук, професор Ковальчук Олександр Герасимович, завідувач кафедри української літератури Ніжинського державного педагогічного університету імені Миколи Гоголя; Захист відбудеться “8” грудня 2003р. о 10.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.178.01 в Інституті літератури ім.Т.Г.Шевченка НАН України (01001, м.Обєктом дослідження є передовсім прозові твори Михайла Старицького (романи, повісті, оповідання), а також інші складники його творчої спадщини - поезія, драматургія, переклади, мемуарні тексти, епістолярій, комплексний аналіз яких дозволяє висвітлити постать Старицького як митця і громадянина. У звязку з переосмисленням у роботі раніших тлумачень окремих прозових творів Старицького, особливо повістей та оповідань, доволі активно реалізувалися принципи герменевтичного методу, а в оцінках стильового дискурсу письменника і формальних ознак його творів - елементи відповідно естетичного і формального методів. Автор відзначає, що крім сприятливої в духовно-виховному сенсі родинної атмосфери на формування світоглядних принципів Старицького мали значний вплив його старші сучасники і ровесники, коло яких визначає сам письменник, - М.Максимович, М.Костомаров, П.Куліш, звичайно ж, Т.Шевченко. Безсумнівно, видатна роль у формуванні світоглядних позицій Старицького належить М.Костомарову, ідеям, закладеним у “Книгу буття українського народу” та в інші праці відомого історика й успішно використаних Старицьким у пізніших творах (романах, повістях) історичної тематики. Така вагомість і важливість релігійності в різножанрових і різнотематичних творах Старицького пояснюється принаймні двома причинами, які одна одну взаємодоповнюють: по-перше, тим, що сам письменник був глибоко й усвідомлено віруючою людиною і такими ж рисами прагнув наділяти образи більшості своїх героїв, а по-друге, тим, що (і це також важливо) неонародницька ідеологія, представником якої небезпідставно називають Старицького, релігійний фактор ставила у своїй системі цінностей на одне з чільних місць, якщо не на перше.Корсунська битва 1648 року у фольклорі й українській поезії XVII ст. // Українська козацька держава: витоки та шляхи історичного розвитку. Гайдамаччина у фольклорі // Народні рухи України в історії, мові та літературі: тези ювілейної науково-практичної конференції, присвяченої 225-рччю повстання. Коліївщина у творах польських поетів // Коліївщина: повертаючись до надрукованого. Гетьман-державотворець (Б.Хмельницький і Хмельниччина в українській поезії ХХ ст.) // Богдан Хмельницький і Хмельниччина у фольклорі й художній літературі.