Історична спадщина дворянства Наддніпрянщини як окремий пласт знань з української історії. Процеси трансформації спорадичного студіювання історії України. Етапи зростання рівня науковості історичних досліджень про Україну протягом XVIII-ХІХ століть.
Аннотация к работе
Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наукРобота виконана на кафедрі історії та культури України Переяслав-Хмельницького державного педагогічного університету імені Григорія Сковороди Київського національного університету імені Тараса Шевченка Калакура Ярослав Степанович, професор кафедри архівознавства та спеціальних галузей історичної науки Київського національного університету імені Тараса Шевченка кандидат історичних наук, старший науковий співробітник Захист відбудеться 19 травня 2008 р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.20 в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка (01033, м. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Київського національного університету імені Тараса Шевченка (01033, м.Останнім часом до наукового обігу залучаються нові джерела й література, присвячені окремим проблемам вивчення історії України дослідниками, науковими обєднаннями та установами кінця XVIII - першої половини ХІХ ст. Дисертаційне дослідження здійснено в контексті розробки планової теми кафедри історії та культури України Переяслав-Хмельницького державного педагогічного університету імені Григорія Сковороди: "Соціально-політичне життя України ХІХ-ХХ століть". Предмет дослідження - фактори, що впливали на зміст і форми існування, темпи й закономірності досліджень з української історії впродовж кінця XVIII - першої половини ХІХ ст., а також процеси перетворення цих досліджень в українську історичну науку. виявити контекст і форми впливу західноєвропейських тенденцій на якісні зміни в дослідженнях з історії України впродовж кінця XVIII - початку ХІХ ст.; встановити перехід на цьому етапі від безсистемного процесу накопичення знань з української історії до науково-критичних форм історичних студій; простежити взаємовплив загальноімперського інтелектуального простору й процесу акумулювання масиву знань з історії України в українських землях, що входили до складу Російської імперії; виокремити фактори та стадії зростання рівня науковості історичних досліджень про Україну протягом кінця XVIII - початку ХІХ ст.;Сумцова, - розкривали погляди деяких постатей в українському історіографічному процесі першої половини ХІХ ст. Якщо на попередніх етапах переважали народницькі тенденції у вивченні досліджень кінця XVIII - першої половини ХІХ ст. з історії України, то на третьому етапі, який ми окреслили першими десятиліттями ХХ ст., пріоритетною стала "державницька школа". Четвертий етап (1920-ті - 1950-ті pp.) відбив вплив радикально нової політичної ситуації в Україні й за її межами на характер студій, які торкалися української історичної думки кінця XVIII - першої половини ХІХ ст. Теоретико-методологічні засади й науковий рівень досліджень, які торкалися студій кінця XVIII - першої половини ХІХ ст. з історії України, кардинально змінилися на шостому етапі, після проголошення незалежності. Отже, українська й закордонна історична наука нагромадила значний обсяг матеріалу, що характеризує як загальні, так і специфічні проблеми досліджень з історії України впродовж кінця XVIII - першої половини XIX ст.