Дослідження процесу переходу від безсистемного накопичення масиву знань з української історії до науково-критичних форм досліджень у напрямку документалізації та професіоналізації. Періодизація історіографічних етапів кінця XVIII – першої половини ХІХ ст.
Аннотация к работе
Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наукОстаннім часом до наукового обігу залучаються нові джерела й література, присвячені окремим проблемам вивчення історії України дослідниками, науковими обєднаннями та установами кінця XVIII - першої половини ХІХ ст. Дисертаційне дослідження здійснено в контексті розробки планової теми кафедри історії та культури України Переяслав-Хмельницького державного педагогічного університету імені Григорія Сковороди: "Соціально-політичне життя України ХІХ-ХХ століть". Предмет дослідження - фактори, що впливали на зміст і форми існування, темпи й закономірності досліджень з української історії впродовж кінця XVIII - першої половини ХІХ ст., а також процеси перетворення цих досліджень в українську історичну науку. виявити контекст і форми впливу західноєвропейських тенденцій на якісні зміни в дослідженнях з історії України впродовж кінця XVIII - початку ХІХ ст.; встановити перехід на цьому етапі від безсистемного процесу накопичення знань з української історії до науково-критичних форм історичних студій; простежити взаємовплив загальноімперського інтелектуального простору й процесу акумулювання масиву знань з історії України в українських землях, що входили до складу Російської імперії; виокремити фактори та стадії зростання рівня науковості історичних досліджень про Україну протягом кінця XVIII - початку ХІХ ст.;Сумцова, - розкривали погляди деяких постатей в українському історіографічному процесі першої половини ХІХ ст. Якщо на попередніх етапах переважали народницькі тенденції у вивченні досліджень кінця XVIII - першої половини ХІХ ст. з історії України, то на третьому етапі, який ми окреслили першими десятиліттями ХХ ст., пріоритетною стала "державницька школа". Четвертий етап (1920-ті - 1950-ті pp.) відбив вплив радикально нової політичної ситуації в Україні й за її межами на характер студій, які торкалися української історичної думки кінця XVIII - першої половини ХІХ ст. Теоретико-методологічні засади й науковий рівень досліджень, які торкалися студій кінця XVIII - першої половини ХІХ ст. з історії України, кардинально змінилися на шостому етапі, після проголошення незалежності. Отже, українська й закордонна історична наука нагромадила значний обсяг матеріалу, що характеризує як загальні, так і специфічні проблеми досліджень з історії України впродовж кінця XVIII - першої половини XIX ст.