Аналіз ролі, функції та еволюції поглядів Валер’яна Поліщука на значення звукового фактору літературного матеріалу. Проблеми, пов’язані з вивченням пролетарського та авангардного літературного процесу в Україні на засадах академічного літературознавства.
Аннотация к работе
ПРОБЛЕМА ЗВУКОВОЇ ФАКТУРИ ЛІТЕРАТУРНОГО МАТЕРІАЛУ У ТЕОРЕТИЧНИХ РЕФЛЕКСІЯХ ВАЛЕРЯНА ПОЛІЩУКА«Потік слів, влитий у поезію з галузів життя: політики, економіки, робітничого побуту, індустрії та широкої й глибокої науки , що хлинув під час революції в творчість сучасних поетів, той потік дав останній ту могутність, завдяки якій вона вилізе з хатянських запічків на дорогу і піде як рівно вартний член на світову арену», - писав Поліщук, традиційно керуючись принципом кореляції між духом сучасності, науковими дослідженнями та мистецьким процесом [9, c. Одним із фрагментів тогочасного культурного руху, який показав, за допомогою яких формулювань і стратегій відбувалася кодифікація пролетарської творчості в Україні, була дискусія між Василем Елланом-Блакитним і Валеряном Поліщуком про мінор і мажор в літературі. У тому ж числі журналу «Арена», де надруковано згаданий Поліщуків текст із закидами на адресу Блакитного, вийшла стаття і про самого Поліщука. У критичних репліках Поліщука відчувається вплив Доленгових поглядів, а у статтях Доленга відлунюють суперечності між Блакитним і Поліщуком, - невипадково Доленго, пишучи про поезію Блакитного, кидає репліку про її «київсько-символічний період» і віддаленість від життя [3, с. Інакше кажучи, дискусія між Поліщуком і Блакитним від самого початку була не просто зіткненням позицій двох осіб, а стала наслідком розмислів про засади пролетарської літератури у середовищі українських літераторів першої половини 1920-х років.