Індивідуальні поведінкові характеристики життєздатності. Механізми соціальної адаптації та підтримки. Розвиток духовної, емоційно-вольової та мотиваційної сфер особистості. Аналіз взаємозв’язку факторів ризику і захисту в процесі дорослішання підлітка.
Аннотация к работе
Харківський національний університет внутрішніх справВ Україні велика кількість дітей і підлітків опинилася поза системою шкільної освіти; тисячі перетворилися на безхатченків, близько 20% мають досвід вживання наркотичних засобів, 16% відчувають у школах фізичне і 24% психологічне насильство; до 70% дітей шкільного віку мають різні форми психічних порушень (серед дезадаптованих школярів ця цифра зростає до 90%), смертність від самогубств серед підлітків зросла за останні роки на 60%, дитяча та підліткова злочинність, особливо та, що повязана із тяжкими і груповими злочинами, зростає швидше, ніж злочинність дорослого населення. Поняття «життєздатність» (resilience) перекладається як гнучкість, еластичність, пружність, стійкість (до зовнішніх подразників) і як здатність швидко відновлювати здоровий стан душі та тіла. Поняття «життєздатність», як здатність людини управляти прийнятними способами ресурсами власного здоровя і соціального, використовувати для цього сімю, соціум і культуру визначив М. Махнач, поняття «життєздатність» включає два поняття: здатність до опору руйнуванню (впоратися з важкими життєвими ситуаціями, захищати свою цілісність) і здатність будувати повноцінне життя у важких умовах (планувати своє життя, рухатися в певному напрямку протягом якогось часу). Вініштендаль вважає, що життєздатність може знаходитися в латентному стані, але під дією різних подій, що відбуваються в житті людини, її здатність чинити опір руйнуванню і будувати своє життя всупереч труднощам може «перейти в активну фазу» і навіть посилитися.