Співвідношення камерно-вокальних творів і симфоній в творчості автора на інтонаційному та драматургічному рівні. Роль в трактуванні камерно-вокальних творів інтерпретації драматургії романсів в рамках одного опусу. Взаємозв’язок в межах циклічного твору.
Проблема взаємодії камерно-вокальних творів та симфоній в спадщині П.І.Заслуговує розгляду проблема тематичних і інтонаційних паралелей між романсами і творами великої форми - симфоніями. Важливим фактором спільності романсів і симфонічних творів Чайковського є відчуття циклічності в будові романсових опусів, яке нагадує будову циклів в симфоніях. Орлова зазначає, що «…особливо в творчості Чайковського… пісня і романс не тільки входять як складовий елемент в музичну мову… симфонічних творів, а й як жанри беруть участь в їх драматургічному розвитку… [Прикладом може служити] «Канцона» в Четвертій симфонії Чайковського і т. п.» [2, с. Продовжуючи ідею паралелей романсів і симфонічних творів, можна сказати, що подібні інтонаційні переклички спостерігаються між романсом «Ні, тільки той, хто знав» і симфонічною увертюрою-фантазією «Ромео і Джульєтта»; аналогічно обєднуються Шоста симфонія (симфонія «життя і смерті») з романсами ор. Ратгауза ще влітку 1892 року, Чайковський якийсь час міг виношувати ідеї вокального циклу паралельно зі створенням матеріалу симфонії, що в підсумку могло сприяти взаємному проникненню ідей романсу і симфонії.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
