Діагностика "делінквентної поведінки" з метою своєчасного застосування профілактичних заходів. Кодекс України про адміністративні правопорушення. Неможливість підлітка нести юридичну відповідальність через те, що не наступив стан юридичної дієздатності.
Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології, 2014, № 4 (38)У статті розглядається соціально-юридичний підхід до визначення категорії «делінквентна поведінка», що дозволить облегшити діагностику «делінквентної поведінки» з метою своєчасного застосування профілактичних заходів. Показано результати аналізу поглядів учених на зміст категорії «делінквентна поведінка», під якою розуміється поведінка, при якій неповнолітні здійснюють «протиправні вчинки», які мають зовнішні ознаки «правопорушень», але за які вони не можуть нести юридичну відповідальність у силу того, що в них не наступив стан юридичної «дієздатності». Теоретична складність полягає в тому, що останнім часом проблема соціально-педагогічної профілактики делінквентної поведінки не була окремим предметом наукових досліджень, що призвело до недостатньої розробленості науково-педагогічних теорій. Але в гуманітарний науках, таких, як «Соціальна педагогіка», «Юридична психологія», «Девіантологія», «Соціологія» тощо, термін «делінквентна поведінка» використовується для позначення однієї з форм поведінки, що відхиляється, але дослідники надають різне тлумачення цієї категорії. До таких складових можна віднести: 1)«делінквентна поведінка» - це завжди поведінка, що відхиляється від норми; 2) «делінквентна поведінка» - це поведінка, що порушує встановлені законодавством правові норми; 3) категорія «делінквентна поведінка» складається з окремих поведінкових актів, що демонструють представники певних вікових категорій.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
