Логіка осмислення і визначення художньої літератури як мистецтва слова. Динаміка досліджень, зміни акцентів і пріоритетів у теоретико-літературних напрямах за порівняно невеликий історичний період. Визначення художньої літератури, критики та теорії.
Аннотация к работе
ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені ВОЛОДИМИРА ГНАТЮКА АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наукРобота виконана на кафедрі теорії літератури та порівняльного літературознавства Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка Міністерства освіти і науки України. ГРОМЯК Роман Теодорович, Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка, завідувач кафедри теорії літератури та порівняльного літературознавства. ГІРНЯК Маряна Олегівна, Львівський національний університет імені Івана Франка, доцент кафедри теорії літератури та порівняльного літературознавства. Захист відбудеться 13 лютого лютого 2009 р. о 14.00 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради К 58.053.02 при Тернопільському національному педагогічному університеті імені Володимира Гнатюка за адресою 46027, м. З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка (46027, м.Проблемою визначення художньої літератури переймається не одне покоління теоретиків і критиків, однак і досі немає якогось одного підходу чи методу, який вважався б найефективнішим. В контексті сьогоднішніх літературно-теоретичних пріоритетних напрямків доречно ще раз звернутися до осмислення та порівняти різні підходи до визначення художньої літератури, яке впливає на багато інших похідних питань у літературній критиці та теорії. Осмислення логіки проблеми дефініції художньої літератури, повязаної з розумінням її сутності в американському літературознавстві 70-х - 90-х років, є передумовою вивчення основних шкіл та напрямків західного літературознавства, яке навіть імпліцитно зумовлювало пріоритети в науці про літературу в колишньому СРСР, у тому числі і в Україні. Вважаємо, що у часовому вимірі ці теорії не зникали безслідно, даючи простір новим, а, бувало, розвивалися та функціонували приблизно в один період, часто вели тривалі суперечки за першість. Дисертація виконувалася на кафедрі теорії літератури та порівняльного літературознавства Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка в руслі комплексної теми "Проблеми рецептивної поетики, наратології і трансляторики в українсько-зарубіжних літературних звязках" (номер державної реєстрації 0105U000748).Зміщення уваги дослідників із внутрішніх чинників, своєрідне "розкриття" твору до зовнішніх, позалітературних впливів, призвело до переосмислення концепту цінності як одного з ключових при визначенні мистецької вартості творів. Іґлтон основну увагу фокусує на суспільно-політичних чинниках, виявляючи тим самим залежність цінності творів від панівної ідеології (в чому могли переконатися ті, хто жив у часи радянської ідеології, де канонізованою була лише схвалена режимом література). Р. Нові критики не розглядали літературу як імітацію життя; для них твори формували свою реальність, перетворюючи та впорядковуючи враження читачів. Захищаючи літературу від "зовнішніх вторгнень" - біографізму письменників, психологічних якостей митця, соціо-історичного та культурного контекстів, вони намагалися ізолювати твір від усього, що, за їхнім переконанням, не стосувалося твору як такого. "Критика читацького відгуку: від тексту до читача"-простежено зміщення уваги дослідників з тексту, автора на читача, з продукту на процес, яке привело до поширення положень критики читацького відгуку, чи, по-іншому, орієнтованої-на-читача критики, відкриваючи нові проекції дослідження.