Роль виробничого навчання у підготовці майбутніх фахівців аграрно-інженерного напряму. Суперечності між традиційною системою та запитами роботодавців до якостей фахівця. Оцінка потребам навчальних закладів у нових формах організації виробничої практики.
Аннотация к работе
26 НЕПЕРЕРВНА ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА: ТЕОРІЯ І ПРАКТИКА Випуск 3-4, 2014Проаналізовано освітню діяльність ВНЗ, що дало змогу виявити суперечності між традиційною системою виробничого навчання у ВНЗ і запитами роботодавців до професійно важливих якостей особистості фахівця високої кваліфікації; змістом і станом організації виробничої практики у ВНЗ і фактичними вимогами до професійно-практичної готовності фахівців; обєктивними потребами навчальних закладів у нових формах організації виробничої практики. Проте, теорія і практика виробничого навчання майбутніх фахівців аграрно-інженерного напряму, напрями її оптимізації і переорієнтації на сучасну парадигму підготовки таких фахівців, створення прозорої, доступної наскрізної схеми практичної підготовки, яка дозволить врахувати специфіку виробничого навчання для фахівців кожного освітньо-кваліфікаційного аграрно-інженерного напряму мають праці з рівня - «молодшого спеціаліста», «бакалавра», філософії освіти В. П. Це активізація інтелектуального розвитку майбутнього інженера-механіка сільськогосподарського виробництва в органічній єдності з духовною та емоційно-ціннісною сферами особистості; впровадження особистісно-розвивального підходу у підготовку майбутнього фахівця та педагогічних технологій, що реалізують його; пріоритет гуманістичного спрямування, врахування індивідуальних особливостей кожної людини, розвиток самостійності особистості, високих естетич-навчальної програми для здобуття відповідного кваліфікаційного рівня, що має за мету набуття студентом професійних навиків та умінь (Лист Департаменту аграрної освіти, науки та дорадництва від 30.12.05. З метою покращення виробничого навчання студентів, підвищення конкурентоспроможності випускників на ринку праці, скорочення терміну їх адаптації до умов сучасного сільськогосподарського виробництва, Департаментом аграрної освіти та науки було рекомендовано аграрним ВНЗ листи, де чітко сказано: них ідеалів і етичних норм поведінки в суспільстві; - у робочих навчальних планах довести обсяг здійснення професійної підготовки в умовах практичної підготовки до 60-66% від загального об-університету з вільним вибором спеціальності та сягу теоретичного і практичного навчання; спеціалізації; розвиток комп’ютерних навчальних си- - забезпечити робочі місця сучасним облад-стем і дистанційного навчання (Манько В. М., 2005). нанням та навчально-методичними матеріалами; Ефективність професійної підготовки зазначених в листах, зі збільшення обсягів майбутніх фахівців аграрно-інженерного напряму забезпечується реалізацією трьох взаємозвязаних практичної підготовки до 60-66% від загального навчального часу. напрямів: перший - формуються професійні знан-Незважаючи на прийняті державні доку-ня майбутніх фахівців; другий - на основі певної менти та дедалі більшу потребу виробництва у виробничої функції визначаються типові за-висококваліфікованих фахівцях, матеріально-вдання діяльності та формується необхідна си-технічна база багатьох аграрних навчальних стема професійних умінь, яка, з одного боку, закладів та базових господарств, де проводять-інтегрує набуті професійні знання з різних фа-ся виробничі практики, поки що не повністю хових дисциплін, а з іншого - зумовлює якість їхньої професійної діяльності в суспільстві; третій - на основі комплексу вмінь формується професіоналізм, компетентність майбутнього фахівця, досвід фахової діяльності (Манько В. М., 2005).